Архів категорії Новини факультету

Запрошуємо на VІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Микола Леонтович і сучасна освiта та культура» (до 145-річчя від дня народження композитора), яка розпочнеться 12 грудня о 10:00 у мистецькому корпусі К-ПНУ імені І.Огієнка, вул.Степана Бандери, 47.

Шановні друзі! Запрошуємо Вас на благодійний концерт студентів класу вокалу старшого викладача кафедри музичного мистецтва Тараса Пухальського “БЕЗ ПІСЕНЬ НЕМА ЖИТТЯ”, який відбудеться 14 грудня о 15:45 у концертній залі мистецького корпусу К-ПНУ імені Івана Огієнка за адресою: вул. Степана Бандери (Гагаріна) 47. Раді будем зустрічі! Віримо в ЗСУ! Все буде Україна!

3 грудня 2022 року відзначали 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.
Студенти педагогічного факультету спеціальності Дошкільна освіта також долучилися до заходів з відзначення ювілею видатного українця. Зокрема з їх ініціативи та за сприяння кафедри теорії та методик дошкільної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка був підготовлений та проведений захід «Я не покину Батьківщини». Студентами було знято короткі ролики та змонтовано тематичний відеоматеріал про життя та творчість Григорія Сковороди, який було розміщено на You Tube каналі в мережі Інтернет. Сторінки біографії визначного філософа та мислителя XVIII ст. перепліталися з його крилатими висловами. Сьогодні в умовах війни за незалежність України ми цілком по-новому сприймаємо слова про Батьківщину, волю, готовність боротися за свободу України, які свого часу були сказані Сковородою.

Детальніше – на сайті кафедри теорії та методик дошкільної освіти

Університет ІІІ віку ТЦСО(НСП) “Турбота”, (відділення денного перебування)
Заняття «історико-краєзнавчого факультету».

Тема: “Історія створення і розвитку національного педагогічного університету ім.І.Огієнко”.
1. Відкриття заняття.
2. Вшанування хвилиною мовчання загиблих захисників та мирного населення нашої країни. (Підскоцька Н.К.);
3. Сучасні стенди музею історії університету( «Кам’янець-Подільський державний український університет»(1918-1920), «Кам’янець-Подільський інститут народної освіти»(1921-1930)…, «Кам’янець-Подільський національний університет ім.І.Огієнка»(2008-2018).
– Культурне життя університету;
– Спортивне життя;
– Ректорський корпус.
4. Основні та науково-допоміжні фонди (до перших увійшли писемні джерела, архівні документи, фотоматеріали, тощо.) Найчисельніша є група писемних джерел: друковані наукові праці професорів, доцентів, учених та ін.
5. Документи та речі, що належали або пов’язані з життям і діяльністю його видатних особистостей: ректорів- І.Зеленюка, І.Іваха, А.Копилова, О.Завальнюка та ін.
6. Речові експонати і прилади, які використовувалися у навчальному процесі в другій половині ХХст.(проектор, патіфон, діапроектор та ін.)
7. Урядові нагороди та відзнаки університету;
Провела лекцію-екскурсію директорка музею історії КПНУ ім. Огієнка кандидат історичних наук, доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва І.Паур.

Тема2: «Народна культура Поділля у контексті національного відродження України».
1. Етапи створення навчально-наукової лабораторії етнології.
2. Історія народного вбрання Поділля. Подільська вишиванка.
3. Виставка робіт-витоки Поділля.
4. Скарби Поділля – орнаментна культура Поділля.
5. Тема гончарства у фольклорі Поділля.
6. Фольклорно-етнічні дослідження Поділля.
Провів лекцію-екскурсію- завідувач навчально-наукової лабораторії етнології, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри історії України літератури та компаративістики Щегельский В.В
Висловлюємо глибоку вдячність чудовим лекторам, справжнім ентузіастам своєї праці Паур І., та Щегельському В. за надзвичайно цікаві, високоякісні, пізнавальні лекції-екскурсії, які дали змогу поринути в минуле, наші народні витоки і зв’язати з сьогоденням. За допомогу в організації заняття щиро дякуємо першому проректору, кандидату історичних наук, доценту Дубінському В.А.
Бажаємо миру, творчої наснаги, радості від життя, подальшої плідної співпраці.

Організаторка заняття Латишева С.О.
Дата проведення: 23.11.2022р.
Місце проведення: К-ПНУ ім.І.Огієнка.

З допису Університету Турбота у Facebook

1 грудня 2022 р. у Кам’янець-Подільській міській бібліотеці імені Костя Солухи (відділ краєзнавства) відбулося відкриття тематичної виставки традиційних писанок «Роду мого оберіг» (автор – Оксана Мулярчук) у рамках проєкту кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва «Наш сад Божественних пісень» до 300 річчя Г.С.Сковороди!

У луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) стартував проєкт «КОСМОГОНІЯ», в межах якого планують створити найбільшу картину світу.

12-го листопада в Луцькому МСУМК відбулося відкриття проєкту та мистецька акція “Народження народження”, яка дала старт проєкту “КОСМОГОНІЯ”. Побачити як у Музеї Корсаків творять історію прийшло чимало людей, зокрема й представники художньої спільноти з різних куточків нашої країни. Висота новоствореної картини сягне 10 м, а ширина — 200 м, тобто її площа складатиме 2000 м². Вона буде сформована орієнтовно з 300 фрагментів, кожен із яких одночасно буде окремим самостійним арт-об’єктом. Цю роботу, впродовж півтора року, буде створювати знаковий український художник — Петро Антип. 

Назва проєкту «КОСМОГОНІЯ» походить від грецького слова «народження». Перформанс стане переосмисленням зображення історії від Великого вибуху до сьогодення та рефлексією про розвиток людства і сучасної Людини.

«Історія залишає тільки перших. Тож, якщо ми вперше щось зробимо, це залишиться в історії. І це стане потягом, який буде тягнути все наше мистецтво на світовий рівень. Адже сучасне українське мистецтво є, і має високу якість. Єдина проблема в тому, що про нього мало хто знає» — розповідає Віктор Корсак, куратор проєкту «КОСМОГОНІЯ» і фундатор МСУМК.

Сьогодні російська пропаганда поширює дегуманізуючі антиукраїнські меседжі та буквально краде українську культуру, особливо після низки військових успіхів України. За таких умов вкрай важливо показувати українські культурні досягнення, здобутки культурного фронту. 

«Кажуть, з музею у Херсоні росіяни вивезли п’ятнадцять тисяч картин. Вони грабують нашу історію. Величезну частину колекцій їхнього Ермітажу, Пушкінського музею складають твори, вивезені з України за останні 300 років. І, якщо забрати їх назад, то вже не буде того Ермітажу» — розповідає Петро Антип. У 2014 році художнику довелось покинути рідну Горлівку Донецької області, адже за проукраїнську позицію та патріотизм його могли вбити. Сьогодні він живе і творить у Луцьку.

Впродовж 18 місяців, паралельно зі створенням найбільшого полотна у світі, в луцькому МСУМК відбуватимуться різноманітні заходи, пов’язані з тематикою “КОСМОГОНІЇ”: мистецькі акції, майстер-класи, пізнавальні лекції, наукові форуми, конференції тощо. Це дозволить відвідувачам, не лише отримати відповіді на непрості питання, а й сформулювати власне бачення ґенези всесвіту. Також, важливою складовою проєкту є те, що відвідувачі Музею стануть свідками найтривалішого у світі перформансу. Мистецьке дійство Петра Антипа триватиме понад 3000 годин.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків створений з метою розвитку духовності нації та пропагування українського мистецтва у світі. У музеї представлено роботи понад 100 видатних митців (більш як 1000 арт-об’єктів). Живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт – тут зібрана колекція творів мистецтва найкращих українських авторів ХХ–ХХІ століть.

Представники музею від імені МСУМК постійно підтримують українських волонтерів, ініціюють власні проєкти (наприклад, марафон “АРТ-БАТАЛЬЙОН” – мистецький марафон, який триватиме аж до перемоги України. Він включає щоденні концерти, літературні зустрічі, вистави, перформанси, майстер-класи). На сьогодні проведено вже понад 100 заходів. Працівники музею самі є волонтерами, а усі зібрані кошти від проєктів передаються на благодійність та підтримку ЗСУ. 

Завдяки старту проєкту “КОСМОГОНІЯ” Музей Корсаків розширюється ще на 5000 м². Загальна площа складе 12 500 м². Автори проєкту переконані, що даний задум буде вагомим доробком і сприятиме приєднанню Луцька та України в цілому до когорти найвідоміших глобальних туристичних локацій.

У майбутньому розглядається можливість тимчасового експонування фрагментів полотна в музеях Європи та світу.

Стежити за апдейтами проєкту “КОСМОГОНІЯ” та за новинами МСУМК можна на сторінках у Facebook та Instagram. З будь-яких питань писати на pr@linza.agency.

Напередодні 300-річчя від дня народження ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ, викладачі кафедри теорії та методик дошкільної освіти та студенти 2 курсу спеціальності 012 Дошкільна освіта Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка взяли участь в онлайн-педагогічній Кав’ярні «Актуальність творчості Григорія Сковороди в контексті сучасних викликів». Учасники заходу поділилися цікавими фактами з життя Григорія Сковороди та цитатами-порадами сучасним педагогам та батькам.

Сковорода — учень-індиго:

Окрім шкільної науки малий Григорій мав багато «гуртків» — навчався музичної грамоти та гри на інструментах, був солістом у церковному хорі. До Києво-Могилянської академії вступив, коли йому було 16 років, і опанував тут 5 іноземних мов.

Сковорода — студент-хіпстер:

У Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода навчався з перервами протягом 10 років. Проте так і не отримав диплом про вищу освіту.

Сковорода — новатор профорієнтації:

Філософ наполягав: слід робити в житті те, що приносить людині радість і щастя. «Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі».

Сковорода — мандрівний блогер: Сьогодні ми б сказали, що він досяг вершини майндфулнесу — вмів насолоджуватися кожною миттю життя. У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому».

Під час неформальної зустрічі панувала тепла, невимушена атмосфера. Це спонукало всіх учасників зустрічі до щирості, відвертості та відкритості.

З допису кафедри теорії та методик дошкільної освіти у Facebook

Студенти 2 курсу кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка під кураторством кандидата архітектури, старшого викладача Оксани Кліщ долучились до соціальної роботи при Кам’янець-Подільському міському Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у свій спосіб: кімната, передбачена для реабілітаційної роботи, отримала свій фантазійний стінопис за ескізом Ангеліни Кіселюк. Маємо надію, що цей творчий проєкт, хоч на краплинку збільшить запас позитивних емоцій у відвідувачів.

З допису кафедри
образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
та реставрації творів мистецтва у Facebook