Архів категорії Новини

АвторНіна Соколовська

Вадим Івасюк – переможець конкурсу Еразмус+ за напрямом КА1

Вітаємо Вадима Івасюка, магістранта педагогічного факультету (група RTM1-M20, спеціальність 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація), з перемогою в конкурсі Еразмус+ за напрямом КА1!

Вадим навчатиметься впродовж другого семестру в Академії образотворчих мистецтв імені Яна Матейки в Кракові (Республіка Польща).

Бажаємо успіхів і нових здобутків!

АвторНіна Соколовська

Україна – правова держава

(Бібліографічний огляд літератури)

«Розуміння права розвиває усвідомлення обов’язку…»
В. Гюго

Права людини в сучасному світі – це не просто актуальна тема для дискусій, це проблема, вирішення якої стоїть у центрі практичної діяльності міжнародного співтовариства. Людина, громадянин, індивід – має бути найважливішою цінністю будь-якого суспільства. Права людини є загальними, невідємними, неподільними. Вони повинні бути гарантовані кожному незалежно від національної приналежності, релігії, статі, віку, здібностей. Закони правової держави повинні гарантувати громадянам ці невідємні права, які належать їм від народження. Права ці однакові для всіх і кожен громадянин повинен знати про свої права і вміти їх відстоювати.

Щорічно, починаючи з 2008 року, в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права, що завжди включає 10 грудня – Міжнародний день прав людини, який відзначається в память проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Всеукраїнський тиждень права має на меті запровадження високих правових стандартів, підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян, а також створення сильної демократичної та правової держави. Тиждень права також спрямований на утвердження в Україні поваги до найвищих цінностей, які охороняються правом. Кожен громадянин має не тільки знати свої права й обов’язки, а й поважати права та свободи інших людей, усвідомлювати ступінь важливості дотримання принципу верховенства права та закону у державі.

Розуміння основ конституційного, трудового, цивільного, сімейного, адміністративного та інших галузей права стає необхідною умовою життєдіяльності кожного громадянина України.

Одним із шляхів формування правової культури є здобуття юридичних знань в закладах вищої освіти. Навчальний посібник Хоптяра Ю. А. «Основи правознавства» [6] будується на чинному законодавстві України, практиці його застосування та широкій джерельній базі. У ньому доступно та популярно подається визначення права і його системи, виникнення та сутність держави, розкриваються поняття правотворення, права реалізації, законності і правопорядку, юридичної відповідальності тощо. Розглядаються основи таких галузей права як конституційне, цивільне, трудову, сімейне, житлове, земельне, екологічне, господарське, адміністративне та кримінальне.

Випускникам закладів вищої освіти – молодим спеціалістам – необхідно підвищувати правосвідомість та правову культуру, що допоможе їм прийняти правильні рішення в галузі організації виробництва і праці, в управлінні, повсякденному житті. У практичній діяльності молоді спеціалісти стають суб’єктами трудових, адміністративних правовідносин, правовідносин авторства тощо. Тому важливість правової підготовки студентів важко переоцінити. Ефективність удосконалення правової освіти у вищій школі може бути досягнута завдяки докорінному поліпшенню рівня викладання та засвоєння студентами правничих дисциплін.

Навчальний посібник «Основи права України / за ред. В. Л. Ортинського» [2] визначає основні питання і комплекс правових проблем, що висвітлюються під час викладання лекційного матеріалу, проведення семінарських та практичних занять. Використовуючи чинне законодавство, публікації вітчизняних вчених, автори аналізують галузі права України: конституційне, цивільне, підприємницьке, трудове, сімейне, екологічне, кримінальне, адміністративне та ін. Розглянуто систему правоохоронних органів та судочинства України.

Конституційне право України є провідною галуззю права. Відповідно існує потреба в оволодінні нею студентами закладів вищої освіти як юридичних спеціальностей, так і неюридичних. Підручник Погорілка В. Ф. «Конституційне право України» [3] має певною мірою універсальний характер, прийнятий для студентів різних закладів освіти. У ньому насамперед висвітлюються питання загальної теорії конституційного права: предмет, метод, його система, джерела, конституційні правовідносини та конституційно-правова відповідальність. Найбільша увага приділяється, звичайно, основам конституційного ладу, зокрема, конституційним основам державного і суспільного ладу, правам і свободам людини і громадянина: громадянським, політичним, економічним, соціальним, культурним та ін., а також формам безпосереднього народовладдя – виборам, референдумам тощо.

Значну увагу приділено органам державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, зокрема, організації і діяльності Верховної Ради – парламенту України, Президентові України, функціям і повноваженням Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції, органів прокуратури. У підручнику розкрито також питання територіального устрою України та місцевого самоврядування. Всебічно висвітлено основні правові акти в галузі конституційного права, окремо розглядаються також ряд міжнародно-правових актів.

Право соціального забезпечення України є однією з провідних галузей національної системи права. Воно регулює надзвичайно важливу сферу суспільних відносин. Це передусім відносини щодо формування соціальних фондів, надання пенсій та різного виду допомоги; відносини з приводу надання соціальних пільг чи соціального обслуговування.

Останніми роками право соціального забезпечення динамічно розвивається на основі нових концепцій та принципів, охоплює сфери відносин, які раніше перебували за рамками правової регламентації. Необхідність удосконалення правового регулювання відносин щодо соціального забезпечення в сучасних умовах, поява нових організаційно-правових форм та соціальних інститутів, формування недержавної системи соціального забезпечення підвищують значимість вивчення курсу «Право соціального забезпечення». Навчальний посібник Синчука С. М. «Право соціального забезпечення України» [5] спрямований на вивчення теоретичних понять права соціального забезпечення, а також на практичне застосування законодавства про соціальне забезпечення при вирішенні казусних конкретних життєвих ситуацій.

Двадцять перше століття – століття економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність є основною рушійною силою. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльність і вміло використовують її здобутки.

Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно – дещо більше 200 років тому, – термін, з історичної точки зору, мізерно малий. І належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатом творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, – творів літератури і мистецтва, а також винаходів.

Відповідно до «Конституції України» [1], що гарантує кожному громадянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює власні механізми захисту авторських прав, прав промислової власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Зростаюча роль права інтелектуальної власності в житті суспільства зумовлює необхідність ґрунтовного ознайомлення студентів закладів вищої освіти з основними положеннями чинного законодавства України про інтелектуальну власність, історію становлення права інтелектуальної власності, його об’єктами та суб’єктами, особистими немайновими і майновими правами суб’єктів права, способами їх використання та захисту. Підручник «Право інтелектуальної власності / за ред.: О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького» [4] слугуватиме надійним джерелом відповідних навчальній програмі знань не лише студентам, а й широкому колу читачів.

Гарантування прав і свобод людини є головним обовязком держави, держава відповідальна перед людиною та суспільством за свою діяльність (ст. З Конституції України). Людина, її права і свободи становлять в Україні, як правовій державі, найвищу соціальну цінність, саме на їхнє забезпечення й найповнішу реалізацію у суспільному житті спрямована уся державна діяльність і насамперед діяльність у сфері державного управління. Конституційний лад України грунтується на визнанні людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості та безпеки, пріоритету її прав і свобод.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Право, 1996. – 64 с.

  2. Основи права України / за ред. В. Л. Ортинського. – Вид. друге, допов. і переробл. – Львів : Оріяна-Нова, 2005. – 368 с.

  3. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; за заг. ред. В. Ф. Погорілка. – Київ : Наукова думка ; Прецедент, 2007. – 344 с.

  4. Право інтелектуальної власності: академічний курс : підручник для студ. вищ. навч. закл. / за ред.: О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. – Київ : Ін Юре, 2004. – 672 с.

  5. Синчук С. М. Право соціального забезпечення України : навч. посіб. / С. М. Синчук, В. Я. Бурак. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Київ : Знання, 2006. – 318 с.

  6. Хоптяр Ю. А. Основи правознавства : [навч. посіб.] / Ю. А. Хоптяр, В. І. Адамовський. – Кам’янець-Подільський : Медобори – 2006, 2011. – 296 с.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

АвторНіна Соколовська

Визнання наукових досягнень викладачів педагогічного факультету

Щиро вітаємо науково-педагогічних працівників педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка –  заступника декана з наукової роботи та інформатизації навчального процесу, доктора педагогічних наук, професора Наталію Валеріївну Бахмат (кафедра теорії та методик початкової освіти); кандидата історичних наук, доцента кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Ірину Василівну Паур із вагомим науковим здобутком – присвоєнням звання «Науковець року» в межах Міжнародного проекту «Наукова еліта України», який об’єднав наукову еліту, сприяв розширенню наукових контактів та інформував спільноту про розвиток науки в Україні.

Детальніше на сайті газети “Студентський меридіан”

АвторНіна Соколовська

Скорботна пам’ять України

(віртуальна подорож в історію голодомору)

Кожного року в Україні прийнято вшановувати пам’ять загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.

Згадувати жертв голодомору на офіційному рівні вперше запропонував своїм указом другий президент України Леонід Кучма в листопаді 1998 року. Називалася жалобна дата Днем пам’яті жертв Голодомору. У 2000 році назву було змінено на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Указом третього президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 він став називатися День памяті жертв голодоморів.

На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Таким чином, цього року пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада.

У XX сторіччі українці пережили три голодомори: 1921–1923, 1932–1933 і голод 1946–1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932–1933 років, який став найстрашнішим злочином Сталіна і його найближчих опричників. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель» від 18 листопада 1932 р. та Постанова Раднаркому УРСР «Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р. поклали край будь-якій грі в дипломатію. За своїм цинізмом і жорстокістю їм важко знайти аналоги у світовій практиці. Це справжні документи геноциду, які не мають нічого спільного з економічною діяльністю. У них все поза економікою, всі заходи, спрямовані на викачку хліба з українського села, спираються на механізм терору, репресій, страху.

Ворогом номер один для Сталіна і його оточення був не тільки український селянин, чи український інтелігент, ворогом була Україна. Чому саме Україна? Тому що вона мала більше населення ніж усі інші, разом узяті неросійські республіки. Для України уроки Центральної Ради, уроки гетьманщини, спільної боротьби селян за свої права не минули безслідно. В Україні до 1933 р. були створені і існували національні державні організації, набула значного розвитку культура, поширилася сфера вживання української мови на пролетаріат та на органи державного управління. Для того щоб перетворити СРСР у сталінську імперію, потрібно було зламати Україну. Це Сталін здійснив шляхом організації голодомору. За різними даними у 1932–1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Сьогодні ми уже знаємо: Голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду-віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 19321933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 19321933 років геноцидом українського народу.

У День пам’яті жертв голодоморів українців традиційно закликають вшанувати заморених голодом хвилиною мовчання чи молитвою, запалити свічку-пам’яті на вікнах або біля меморіалів Голодомору та відвідати поминальне богослужіння згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом людей.

Цьогоріч працівники читального залу педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка долучилися до висвітлення пам’яті жертв голодомору, а саме підготували виставку-реквієм «Голодомор в Україні – незабутні сторінки історії».

Виставка складається з двох розділів: «Голодомор – вікова трагедія українського народу» та «Голодомор на Хмельниччині».

У першому розділі «Голодомор – вікова трагедія українського народу» представлені видання, в яких розповідається про основні причини, що призвели до Голодомору в Україні у 19321933 роках.

Особливу увагу хотілося б звернути на книгу Джеймса Мейса «Ваші мертві вибрали мене…» перше в Україні видання основних праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецензія Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Щодо причин, за якими радянська влада вчинила злочин проти українців, Джеймс Мейс зазначив: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті – нема проблем».

Другий розділ «Голодомор на Хмельниччині» присвячений пам’яті жертв голодомору в Хмельницькій області.

Науковий збірник «Геноцид: Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині: причини, жертви, наслідки» містить доповіді і матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої 75-річчю Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, і зокрема на Хмельниччині. Розглядаються передумови, хід, жертви і наслідки голодомору, подаються документи і свідчення учасників трагічних подій.

У науковому виданні «Розіп’яте Голодомором Поділля: збірник документів і матеріалів про Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині» поміщено документальні матеріали про політичні мотиви, причини, перебіг та наслідки голодомору. До збірника вміщено постанови, рішення, накази, розпорядження та інші циркуляри вищих та місцевих партійних, радянських, каральних органів, господарських організацій, які засвідчують цілеспрямоване здійснення Голодомору 1932–1933 років. Зокрема документи про плани хлібозаготівель, про шляхи і механізми насильницького вилучення продовольчих ресурсів, про подолання опору селян хижацькій політиці примусової колективізації і штучного голоду на Поділлі тощо.

Голодомор – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління.

Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Ця пам’ять – наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими, бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі. Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих із голоду в минулому, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками нині дає сили захищати себе і нащадків.

У суботу 28 листопада схилімо голови і запалімо свічки пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, ставши жертвами репресій тоталітарного режиму. Нехай святі вогники зігріють душі невинних жертв Голодомору. Це світло очищення задля нашого майбутнього. Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди, бо жива память у наших серцях…

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

АвторНіна Соколовська

Вітаємо Катерину Струк з перемогою на Міжнародному конкурсі “Jiskra 2020 – Czech Republic”!

Вітаємо студентку 2 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) Катерину Струк (клас доцента Альони Боршуляк) з перемогою на Міжнародному конкурсі “Jiskra 2020 – Czech Republic” (Чехія, Прага) та здобуттям Лауреата I ступеня (номінація “Інструментальне виконавство”). Бажаємо подальших творчих успіхів! 

Детальніше – на сайті кафедри музичного мистецтва