Архів категорії Новини факультету

Перейти в Youtube для перегляду

Пам’ять – нескінченна книга, у якій занотовано все: і життя кожної людини, і життя всієї країни. На жаль, багато сторінок у нашу історію вписано криваво-чорним кольором. Трагічна пам’ять про Голодомор 1932–1933 рр. – найчорніший час в літописі України.

День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, який припадає на четверту суботу листопада. 24 країни світу офіційно визнали голодомор геноцидом українського народу. Якими словами можна описати мучеництво України того періоду, яка поклала в землю кращих синів і дочок? Голодомор позначився на майбутньому нації: третина омертвлених голодом – діти, які не народили нащадків, не дали потомства…

Сьогодні ми уже знаємо: Голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду-віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. У навчальному посібнику О. Д. Бойка «Історія України» [1] висвітленні події голодомору 1932–33 років, який став найстрашнішим злочином Сталіна і його найближчих опричників. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель» від 18 листопада 1932 р. та Постанова Раднаркому УРСР «Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р. поклали край будь-якій грі в дипломатію. За своїм цинізмом і жорстокістю їм важко знайти аналоги у світовій практиці. Це справжні документи геноциду, які не мають нічого спільного з економічною діяльністю. У них все поза економікою, всі заходи, спрямовані на викачку хліба з українського села, спираються на механізм терору, репресій, страху.

Ворогом номер один для Сталіна і його оточення був не тільки український селянин, чи український інтелігент, ворогом була Україна. Чому саме Україна? Тому що вона мала більше населення ніж усі інші, разом узяті неросійські республіки. Тому що вона мала великий досвід національно- визвольних змагань. Для України уроки Центральної Ради, уроки гетьманщини, спільної боротьби селян за свої права не минули безслідно. В Україні до 1933 р. були створені і існували розвинена державна організація, хоч і у рамках поліцейських обмежень, національні державні організації, набула значного розвитку культура, поширилася сфера вживання української мови на пролетаріат та на органи державного управління. У посібнику «Нарис історії України: XX століття» [4] наголошується, що для того щоб перетворити СРСР у сталінську імперію, потрібно було зламати Україну. Це Сталін здійснив шляхом організації голодомору.

«Ваші мертві вибрали мене…» Джеймса Мейса [3] – перше в Україні видання основних праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецензія Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Щодо причин, за якими радянська влада вчинила злочин проти українців, Джеймс Мейс зазначив: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті – нема проблем».

У навчальному посібнику І. В. Рибака «Хмельниччина в історії України» [5] висвітлено голод 1932–1933 р. на Поділлі. Автор вказує на те, що вже в грудні 1932 року почали вмирати з голоду, а з початком 1933 року голод посилився у подільських селах. Проте гостра коса голоду найбільше стяла людських голів навесні 1933 року. Вмирали вдома, на сільських шляхах, на станціях – де застала смерть. За період з 1 січня 1931 – до липня 1933 року населення області зменшилося на 102058 осіб. Думається, що втрати від голодомору були значно більшими. Адже ретельних записів про смертність населення не велося. Офіційні документи фальсифікувались, нищились.

Науковий збірник «Геноцид: Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині: причини, жертви, наслідки» [2] містить доповіді і матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої 75-річчю Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, і зокрема на Хмельниччині. Розглядаються передумови, хід, жертви і наслідки голодомору, подаються документи і свідчення учасників трагічних подій.

У науковому виданні «Розіп’яте Голодомором Поділля: збірник документів і матеріалів про Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині» [6] поміщено документальні матеріали про політичні мотиви, причини, перебіг та наслідки голодомору. До збірника вміщено постанови, рішення, накази, розпорядження та інші циркуляри вищих та місцевих партійних, радянських, каральних органів, господарських організацій, які засвідчують цілеспрямоване здійснення Голодомору 1932–1933 років. Зокрема документи про плани хлібозаготівель, про шляхи і механізми насильницького вилучення продовольчих ресурсів, про подолання опору селян хижацькій політиці примусової колективізації і штучного голоду тощо.

В Держархіві Хмельницької області зібрано колекції спогадів, свідчень очевидців та поіменні списки жертв Голодомору 1932–1933 років, окремі зі спогадів внесені до цього збірника документів. Значна частина архівних документів через їхній незадовільний фізичний стан, згасаючі тексти передруковані у збірнику зі збереженням оригіналу мови і стилю первісного тексту написання їхніми авторами, які мали невисокий освітній рівень, були малограмотними. Але це не применшує їхньої змістовної суті щодо оцінки тодішніх подій, пов’язаних з Голодомором.

Великий внесок у дослідженні Голодомору на Поділлі, Волині. Закарпатті та інших регіонах України зробив вчений Ілля Гаврилович Шульга. У вересні 1990 р. І. Шульга разом з дружиною бере активну участь у роботі першого в Україні міжнародного симпозіуму про голодомор 1932–1933 років, на якому були присутні відомі дослідники цієї трагічної події в історії нашого народу з Європи, США, Канади, Австрії. Тут з великою доповіддю виступив проф. І. Г. Шульга. Цей матеріал пробудив великий інтерес в учасників симпозіуму і ввійшов у народну книгу-меморіал «33-й Голод». У 1997 р. видано нарис з історії подільського селянства «Гірка правда» [8]. «І щоб ніколи не повторився голодомор, пам`ятаймо про пережите, шануймо рідну землю і всіх, хто дає їй раду, працею і мудрістю зміцнюймо нашу незалежну Україну» – заповідав Ілля Гаврилович Шульга».

Роман «Марія» Уласа Самчука [7] став свого часу справжньою сенсацією. Вражаючий страшними подробицями життя українців періоду насильницької колективізації, цей шедевр української літератури й досі нікого не залишає байдужим, знову й знову нагадуючи про страшний період голодомору 1932–1933 рр. За жанром «Марія» – роман-життєпис, адже у творі висвітлюється життєвий шлях української жінки Марії, від народження до смерті. ЇЇ життя майстерно переплітається з загальнонаціональним життям України того часу, тим самим роблячи образ Марії узагальнюючим, навіть символічним. Роман складається з трьох частин-книг. Першою є книга народження Марії, де розповідається про її сирітське дитинство, наймитське життя, перше кохання до Корнія. Друга частина має назву «Книга днів Марії», де йдеться про подальше життя Марії з Корнієм, його адаптацію до життя селянина, народження їхніх дітей. Третя частина «Книга про хліб» розкриває жахливі картини духовного та фізичного занепаду України. З кожною частиною можна спостерігати, як особистістно-психологічні риси Марії набувають узагальненого характеру. Так, автор крізь увесь твір робить акцент на материнстві Марії, роблячи її образом усіх матерів, що померли голодною смертю під час голодомору. Крім того, треба зауважити, що образ Марії в широкому значенні – це образ самої України, що страждає від абсолютно чужих для неї норм нового «кращого життя», яке приносить лише голод, занепад та смерть. Автор, відтворюючи шокуючи та страшні події, прагне викликати обурення та протест проти насилля над українським народом, його морального пригнічення та фізичного знищення. Цей твір має нагадувати нащадкам про чорні роки в українській історії, щоб ніколи в майбутньому таке не повторилося.

Сьогодні називають різні числа жертв голоду, спланованого сталінським режимом в Україні у 1932–1933 рр. Одні дослідники говорять про 7–8 мільйонів чоловік, інші – про 15 мільйонів осіб. Точну цифру втрат населення України встановити неможливо, оскільки від 15 квітня 1933 року за розпорядженням Постишева померлих перестали облікувати. Конкретної цифри жахливого голокосту нема, і хто-зна, коли й чи взагалі буде встановлена. На сьогодні зібрана величезна доказова база геноциду українського народу під час Голодомору 1932–1933 років.

Голодомор – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління. Поклонімося ж пам’яті мільйонів загиблих земляків наших.

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойко О. Д. Історія України : навч. посіб. / О. Д. Бойко. – 3-те вид., випр. і допов. – Київ : Академвидав, 2006. – 688 с. – (Альма-матер).
2. Геноцид: Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині: причини, жертви, наслідки (до 75-ряччя Голодомору 1932–1933 рр. в Україні) : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (19–20 листопада 2008 року) / за ред. М. П. Вавринчука, О. М. Завальнюка, Л. В. Баженова та ін. – Кам’янець-Подільський : Сисин О. В., 2008. – 484 с.
3. Мейс Д. Ваші мертві вибрали мене… / Джеймс Мейс ; за ред. Лариси Івшиної. – Київ : Українська прес-група, 2008. – 672 с.
4. Нарис історії України XX ст. / за заг. ред. акад. В. А. Смолія. – Київ : Генеза, 2002. – 472 с.
5. Рибак І. В. Хмельниччина в історії України : навч. посіб. / І. В. Рибак. – Кам’янець-Подільський : Сисин О. В., 2010. – 260 с.
6. Розіп’яте Голодомором Поділля: збірник документів і матеріалів про Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині / упоряд.: М. П. Вавринчук, Г. Г. Осадча, П. Я. Слободянюк. – Хмельницький : [Збруч], 2008. – 717 с.
7. Самчук У. Марія: хроніка одного життя / Улас Самчук. – Львів : Оріяна – Нова, 2004. – 176 с.
8. Шульга І. Г. Гірка правда: нариси з історії подільського селянства 1920–1932 років. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – 152 с.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. Хто приходить до твого джерела, той стає мудрим, багатим, як сама українська земля.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. У Конституції України, ст. 10, є такі рядки: «Державною мовою в Україні є українська мова».

Щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, українці відзначають День української писемності та мови. До цього свята в закладах освіти проводяться різноманітні масові заходи, конкурси знавців української мови, святкові концерти, тематичні вікторини, інформаційні бесіди, поетичні марафони тощо.

Традиційно на педагогічному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відзначають День української писемності та мови. Цьогоріч на факультеті відбувся святковий концерт – звучали поезії, українські пісні, лунали жарти. Працівники читального залу педагогічного факультету також долучилися до святкування, а саме підготували розгорнуту книжкову експозицію «Мова – скарбниця українського народу», яка демонструвалася з 06 листопада до 20 листопада (306 ауд.).

Виставка складалася з п’яти розділів:

Розділ I. Історія української літературної мови

1. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови / С. П. Бевзенко. – Київ : Вища шк., 1991. – 230 с.
2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. / А. О. Білецький. – Київ : Артек, 1996. – 224 с.
3. Жайворонок В. Українська етнолінгвістика: нариси : навч. посіб. / Віталій Жайворонок. – Київ : Довіра, 2007. – 262 с.
4. Історія української мови: хрестоматія / упоряд.: С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко ; передм. С. Я. Єрмоленко. – Київ : Либідь, 1996. – 288 с.
5. Коваленко Н. Д. Етнолінгвістика. Традиційні календарні обряди : навч.-метод. посіб. / Н. Д. Коваленко. – Кам’янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнко, 2017. – 115 с.
6. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Право, 1996. – 64 с.
7. Мова-народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу/ упоряд. Олекса Тихий. – Київ : Смолоскип, 2007. – 416 с.
8. Огієнко І. Історія української літературної мови / Іван Огієнко (Митрополит Іларіон); упоряд., іст.-біогр. нарису та прим. М. С. Тимошик. – Київ : Либідь, 1995. – 296 с.
9. Огієнко І. Рідна мова / Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) ; упоряд., передм. і комент. Микола Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2010. – 435 с.
10. Олійник О. Світ українського слова : навч. посіб. / Ольга Олійник. – Київ : Хрещатик, 1994. – 415 c.
11. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова / Григорій Півторак. – Київ : Наукова думка, 1993. – 200 с.
12. Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації / Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич : Відродження, 1997. – 360 с.
13. Русанівський В. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – Київ : Артек, 2001. – 392 с.
14. Шевченко Т. Г. Буквар південноруський 1861 року: для мол. та серед. шк. віку / Т. Г. Шевченко; ред.-упоряд. М. М. Ілляш, вступне слово О. Т. Гончара, післямова В. М. Яцюка. – Київ : Веселка, 1991. – 63 с.
15. Яременко В. Літописець Нестор і його «Повісті врем’яних літ» / В. Яременко // Золоте слово : хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя ІХ–ХV ст. : в 2 кн. / за ред. Василя Яременка. – Київ, 2002. – Кн. 1. – С. 438–459.

Розділ II. Культура мови та мовлення

1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови : навч. посіб./ Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 432 с.
2. Довідник з культури мови : [посібник]/ [С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, Н. М. Сологуб та ін.] ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Київ : Вища школа, 2005. – 399 с.
3. Климова К. Я. Основи культури і техніки мовлення : навч. посіб. / К. Я. Климова. – 2-ге вид., випр. і допов.– Київ : Ліра-К, 2007. – 240 с.
4. Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація : навч. посіб. / В. М. Манакін. – Київ : Академія, 2012. – 288 с.
5. Мацько Л. І. Культура української фахової мови : навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – Київ : Академія, 2007. – 360 с. – (Альма-матер).
6. Олійник О. Культура мовлення : навч. посіб. / Ольга Олійник, Василь Шинкарук. – Київ: Кондор, 2008. – 296 с.
7. Пономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради : навч. посіб. / Олександр Пономарів. – 2-ге вид., стер. – Київ: Либідь, 2001. – 240 с.
8. Семеног О. М. Культура наукової української мови / О. М. Семеног. – Київ : Академія, 2010. – 216 с.
9. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. / О. В. Яшенкова. – Київ: Академія, 2010. – 312 с.

Розділ III. Словники, довідники

1. Гудима Н. В. Словник іншомовізмів української постмодерної прози : навч. посіб. / Н. В. Гудима. – Кам’янець-Подільський : Буйницький О. А., 2011. – 208 с.
2. Гудима Н. В. Тлумачний словник шкільної лексики (початкова школа) / Н. В. Гудима, Н. В. Мєлєкєсцева. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 120 с.
3. Жайворонок В. Знаки української етнокультури : словник-довідник / Віталій Жайворонок ; НАН України. – Київ : Довіра, 2006. – 703 с.
4. Зубков М. Українська мова : універсальний довідник / М. Зубков. – 6-те вид., допов.– Харків : Школа, 2004. – 496 с.
5. Новий орфографічний словник української мови: 50000 слів/ відп. за вип. Д. Б. Якунін. – Київ : Аконіт, 2004. – 414 с.
6. Новий тлумачний словник української мови: 42000 слів : у 3 т. / уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. – Вид. 2-ге, випр. – Київ : Аконіт, 2005. – Т. 1. – 928 с.
7. Полюга Л. М. Словник українських морфем: понад 45000 / Л. М. Полюга. – Вид. 3-тє, допов. і випр. – Київ : Довіра, 2009. – 554 с. – (Словники України).
8. Українсько-російський словник: близько 45000 слів і словосполучень/ уклад.: О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – 3-е вид., випр. і допов. – Київ : Довіра, 2007. – 463 с.

Розділ IV. Методика навчання мови

1. Богуш А. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах / А. Богуш ; М-во освіти і науки України. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : Слово, 2011. – 440 с.
2. Ващуленко М. С. Українська мова. Буквар : підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти : у 2 ч. / М. С. Ващуленко, О. В. Вашуленко. – Київ : Освіта, 2018. – Ч. 1. – 111 с. : іл.
3. Захарійчук М. Д. Українська мова. Буквар : підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти : у 2 ч. / М. Д. Захарійчук. – Київ : Грамота, 2018. – Ч. 1. – 111 с.
4. Інноваційні технології навчання української мови та літературного читання в початковій школі: навч. посіб. / М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка ; за заг. ред. Н. В. Гудими. – Кам’янець-Подільський : Друк-сервіс, 2018. – 166 с.
5. Каніщенко А. П. Методика навчання української мови в початковій школі : лекційно-практичний курс із дисципліни / А. П. Каніщенко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2016. – Кн. 1 : Методика вивчення мовної теорії ; Методика розвитку усного та писемного зв’язного мовлення. – 174 с.
6. Каніщенко А. П. Методика навчання української мови в початковій школі : лекційно-практичний курс із дисципліни / А. П. Каніщенко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2016. – Кн. 2 : Методика навчання грамоти ; Методика літературного читання. – 255 с.
7. Коваль Г. П. Методика викладання української мови : навч. посіб. / Г. П. Коваль, Н. І. Деркач, М. М. Наумчук. – Тернопіль : Астон, 2008. – 287 с.
8. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку/ [К. Л. Крутій, Н. І. Котій, Л. М. Письменна, Л. І. Щербань]. – Запоріжжя : ЛІПС ЛТД, 2014. – 190 с.
9. Методика навчання української мови в початковій школі: навч. посіб. / за ред. М. С. Вашуленка. – Київ : Літера ЛТД, 2012. – 367 с.
10. Одинцова Г. Цікаве мовознавство в початковій школі : посібник для вчителя початкових класів / Галина Одинцова, Ярослава Кодлюк. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. – 208 с.
11. Палійчук О. Методика навчання каліграфічного письма : навч. посіб. / Оксана Палійчук ; М-во освіти і науки України, Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Букрек, 2010. – 343 с.
12. Пономарьова К. Я читаю. Буквар : [навч. посіб. для учнів 1кл.] / Катерина Пономарьова. – Київ : Оріон, 2018. – Ч. 1. – 111 с. : іл.
13. Швець О. Любіть, вивчайте рідну мову, бо мова – нації основа! / Олександр Швець // Початкова школа. – 2019. – № 11. – С. 59–61.

Розділ V. Навчальні посібники з рідної мови

1. Бондар О. І. Сучасна українська мова: фонетика, фонологія, орфоепія, графіка, орфографія, лексикологія, лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – Київ : Академія, 2006. – 368 с. – (Альма-матер).
2. Венжинович Н. Ф. Сучасна українська літературна мова : навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2008. – 303 с.
3. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови / Іван Вихованець, Катерина Городенська. – Київ : Пульсари, 2004. – 400 с.
4. Галузинська Л. І. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посіб. / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – Київ : Знання, 2008. – 430 с.
5. Гудима Н. В. Практикум з основ риторики в початковій школі : навч.-метод. посіб. / Н. В. Гудима ; М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Друк-сервіс, 2018. – 139 с.
6. Карпалюк В. С. Українська мова: лексикологія, фразеологія, словотвір : навч.-метод. посіб. / В. С. Карпалюк, П. С. Каньоса, Н. В. Карпалюк. – 2-ге вид. – Кам’янець-Подільський : Мошак М. І., 2010. – 240 с.
7. Кацавець Р. Українська мова: професійне спрямування : підручник / Руслан Кацавець. – Київ : Центр учбової літератури, 2007. – 256 с.
8. Ладоня І. О. Українська мова : навч. посіб. / І.О. Ладоня. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : Вища шк., 2001. – 158 с.
9. Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько ; за ред. Л. І. Мацько. – 2-ге вид., випр. – Київ : Вища шк., 2005. – 462 с.
10. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – Київ : Кондор, 2011. – 350 с.
11. Сучасна українська літературна мова: підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін. ; за ред. М. Я. Плющ. – 7-ме вид., стер. – Київ : Вища шк., 2009. – 430 с.
12. Сучасна українська мова: підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. ; за ред. О. Д. Пономаріва. – 3-тє вид., переробл. – Київ : Либідь, 2005. – 488 с.
13. Третяк Н. В. Практичний курс з української мови фахового спрямування : навч. посіб. / Н. В. Третяк ; М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2015. – 131 с.
14. Третяк Н. В. Українська мова за професійним спрямуванням: вправи та завдання : навч. посіб. / Н. В. Третяк. – Кам’янець-Подільський : Сисин О. В., 2010. – 284 с.
15. Третяк Н. В. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посіб. / Н. В. Третяк, В. С. Карпалюк. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2010. – 376 с.
16. Український правопис/ Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – Київ : Наукова думка, 2008. – 288 с.
17. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – 3-тє вид., випр. і допов. – Київ : Алерта, 2012. – 696 с.

Студенти педагогічного факультету та всі бажаючі мали можливість ознайомитися із навчальними посібниками з історії української літературної мови, культури мовлення, методики навчання мови та словниками-довідниками, які знаходяться у фонді читального залу педагогічного факультету.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Студенти педагогічного факультету групи РО1-В16 спеціальності Початкова освіта Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка побували на черговому засіданні інтелект-клубу «Я із мамою і татом знаємо всього багато» Довжоцького закладу дошкільної освіти «Веселка» (завідувач Желізник Л. Ф.).

Детальніше на сайті кафедри теорії та методик початкової освіти

20 листопада о 12.30 в 105 ауд. педагогічного факультету.
Участь беруть студенти педагогічного, фізико-математичного факультетів та факультету фізичної культури!!!

Педагогічний факультет нашого університету активно відзначав День української писемності та мови. Ранок розпочався з гучної української музики, яка лунала на кожній перерві, створюючи святковий настрій. Кожному, хто завітав до нас, дарували жовто-блакитний браслет, як один з елементів української символіки. Такий цікавий аксесуар студентки виготовляли своїми руками.

Також, у день святкування був встановлений сучасний dress code: вишита сорочка, джинси та білі кросівки, що виглядало досить стильно. Усі ми любимо фотографуватися, тому підготували тематичну фотозону. 

Кульмінацією свята був концерт, підготовлений студентами. Сценарій заходу був настільки різноманітний, що глядачі пережили океан різних емоцій. Захоплювали подих вірші, які кожним словом чуттєво проникали у підсвідомість. Кожна пісня була виконана з душею та змушувала усіх підспівувати. Для участі у святі був запрошений бандурист. А ще – гучно лунали жарти. Українці завжди були щедрими на гумор і сатиру, а наші студенти це неодноразово доводять. 

Українська мова – це не лише мова художньої літератури. Нею спілкуються, мріють, виявляють почуття, жартують. Це слово синього неба і гомін нашої героїчної, нещасної і щасливої історії. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається, як заповіт, як найдорожча спадщина.

Тому так важливо проводити подібні заходи, щоб підтримати свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.

Переглянути фотозвіт в галереї

Руся Мавдрик, студентка 3 курсу педагогічного факультету

Тиждень волонтерства, спільної праці, досліджень учасників програми «Polskie Dziedzictwo Kulturowe za granicą – Wolontariat 2019» і студентів та викладачів кафедри ОДПМ і РТМ Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Мали насичений новим досвідом тиждень. Керівники проєкту – професор Януш Смаза та викладач Анна Кудзя. Нові для реставраторів станкового живопису враження – праця на риштуваннях, розкривки фарбового шару з під 15-20 сентиметрів тиньку та штукатурки, пошуки старого фарбового шару, фотофіксація та упорядкування залишків фрагментів, колись головного, алабастрового вівтаря Подомініканського костелу св. Миколая єпископа Міри в Кам’янці-Подільському. Отримали гарний досвід та багато нових вражень.

З допису кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
та реставрації творів мистецтва у Facebook

Торік у видавництві «Аксіома», яке очолює Віктор Паньков, побачила світ 272-сторінкова монографія кандидата мистецтвознавства Алли Бренюк «Графіка Кам’янця-Подільського в художній культурі краю XX століття». Наклад видання – 300 примірників. Познайомимо читача з автором мо­нографії.

Детальніше на сайті газети “ПОДОЛЯНИН”