27 квітня 2024 року на залізничному вокзалі Кам’янця-Подільського відбувся культурно-мистецький захід «З піснею через світ» до відзначення 105 річниці виїзду за кордон з культурно-дипломатичною місією Української республіканської капели під орудою Олександра Кошиця. Урочистий захід організовано Управлінням гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради.
Символічною стала ця подія для хористів університетської Народної хорової капели «Мелос» (художній керівник і дириґент, кандидат педагогічних наук, доцент Любов МАРТИНЮК). Адже від сьогодні започатковано традицію звучання запису у виконанні наших хористів «Щедрика» М. Леонтовича на залізничному вокзалі Кам’янця-Подільського під час прибуття та відправлення потяга №139/140 сполученням Київ – Кам‘янець- Подільський – Київ.
Захід проходив у рамках проєкту «КАМ’ЯНЕЦЬКІ НОТИ І КРИЛА «ЩЕДРИКА» (автор і куратор кам’янчанин-колекціонер Анатолій ПАЛАДІЙЧУК). Присутні мали можливість послухати виконання «Щедрика» М. Леонтовича у виконанні Народної дитячо-юнацької хорової капели «Журавлик» (художній керівник та диригент, Заслужений працівник культури України Івана НЕТЕЧА»; англійську версію «Щедрика» Carol of the Bells» (сл. Пітера Вільговського, музика М.Леонтовича) у виконанні вокального гурту “7-Я” Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця (керівник Людмила БОЙКО); інструментальну версію «Щедрика» у виконанні оркестру військової частини А-2641 під керівництвом дириґента майора Андрія ЖАРІЯ.
А щодо історії, то Меморіальна дошка на залізничному вокзалі міста встановлена до 30-ї річниці відновлення Незалежності України з таким текстом: «24 березня 1919 року від залізничного вокзалу Кам’янця-Подільського вирушила в світове турне із культурною дипломатичною місією за наказом Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри Українська Республіканська капела під орудою Олександра КОШИЦЯ, підкоривши 17 країн Європи, Північної та Південної Америки, і принесла всесвітню славу відомому твору «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича». (У 1919 році за сприяння Симона Петлюри була створена капела, яка мала гастролювати за кордоном, щоб протидіяти російській пропаганді та популяризувати українську культуру. Згодом це назвуть першим проєктом культурної дипломатії).
Так, «Щедрик» світові відкрив Олександр Кошиць − керівник Української республіканської капели, яка на початку 1919 року поїхала з гастролями за кордон. Перед турне капела 14 лютого 1919 року прибула до Кам’янця-Подільського. Заняття капелян проходило в 4-ій аудиторії Кам’янець-Подільського державного Українського університету (зараз Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Після низки репетицій у місті над Смотричем капела вирушила в Європу й Америку, де мала шалений успіх. Вже у травні 1919 року під час закордонних гастролей капели відбулася європейська прем’єра славнозвісного «Щедрика» в Національному театрі Праги. Тоді капела викликала міжнародний резонанс і забезпечила політичну впізнаваність УHP. 1922 року «Щедрик» у виконанні капели під орудою Кошиця пролунав у Нью-Йорку.
1936 року американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своєму вірші. Так народилася «Колядка дзвонів» (англійською «Carol of the Bells»), яка набула великої популярності на Заході. «Щедрик» у його опрацюванні відомий у всьому світі як різдвяна колядка.
У мистецькому корпусі Кам’янець-Подільського університету створено кабінет методики музичного виховання на зразок шкільного кабінету музики (за ухвалою вченої ради від 17.06.2003 р. з питання щодо посилення роботи на створення кабінетів фахових дисциплін). Згодом, після пропозицій ІІ Всеукраїнської конференції, присвяченій 125-річчю М. Леонтовича, на кафедрі музики (зараз – кафедра музичного мистецтва) вирішено питання про створення музею композитора, відтоді студентська аудиторія №6 поєднала в собі кабінет методики музичного виховання, музей М. Леонтовича, Центр вивчення педагогічної і творчої спадщини М.Леонтовича. Викладачі-музиканти взяли на себе велику відповідальність щодо створення музею.
Створення музею в університеті цілком закономірно, воно знаменно тим, що тут увіковічнюють пам’ять про М. Леонтовича не тільки як композитора, а ще й як освітянина. До цієї події заслужені художники України професор кафедри образотворчого мистецтва університету Б. Негода і доцент В. Лашко виготовили барельєф погруддя М. Леонтовича, який став окрасою музею. Сьогодні барельєф обрамлений лавровим вінком з жовто-блакитною стрічкою, про це подбали студенти.
У музеї оформлені стенди, на яких представлена література про М. Леонтовича, наукові збірники, партитури творів подолянина, матеріали конференцій, які проводяться в місцевому університеті та в інших вишах України, періодика.
Кабінет-музей прикрашають фотоілюстрації найбільш знаних місць, пов’язаних з іменем М. Леонтовича, будівля колишньої духовної семінарії, вид Старої фортеці, колишнє духовне училище. Оформлений альбом про відкриття музею, меморіальної дошки М. Леонтовичу на будівлі колишньої духовної семінарії, матеріали конференцій, святкових ювілейних концертів, присвячених композиторові.
У 1997 році було проведено першу, в 2002 – другу конференцію, на якій ухвалили створити кабінет-музей імені М. Леонтовича. Для цього були усі підстави: Леонтович вчився й одночасно працював реґентом семінарського хору в Кам’янці-Подільському, збирав фольклор Поділля.
Цінними дарунком для музею стали матеріали про життя і творчість композитора М. Леонтовича доктора мистецтвознавства Володимира Іванова, доктора філософії Валентини Кузик. Велику цікавість викликають сімейні світлини, зібраних в альбомі. Серед них світлини композитора, його родини, заходів, присвячених вшануванню композитора (виступ хору ім. М. Леонтовича з Канади на Тульчинській сцені (1972 р.), духовий оркестр Тульчинської середньої школи-інтернату (колишньої єпархіальної школи, 1982 р.); відбитки свідоцтва М. Леонтовича про закінчення Подільської духовної семінарії, сторінки з щоденника, сторінки з підручника нотної грамоти (1919 рік), світлину випуску вихованок Тульчинського єпархіального жіночого училища 1916 року та багато ін.
Функціонування такого музею, де представлена творчість подільського композитора і педагога М. Леонтовича, є гарним прикладом для студентів і стимулом для навчання. Вони пишаються славним минулим Поділля, його особистостями, зокрема М. Леонтовичем, досліджують творчість митця, пишуть курсові і дипломні роботи, набувають досвіду для майбутньої пошукової і науково-дослідницької роботи.
Один раз у п’ять років викладачами кафедри музичного мистецтва КПНУ імені Івана Огієнка проводяться науково-практичні конференції. І Всеукраїнська науково-практична конференція відбулася у 1997 році. Під час роботи конференції вироблені рекомендації, опубліковані у збірнику “Музично-педагогічна і творча діяльність М. Леонтовича в контексті відродження національної освіти та культури”. Рекомендації ІІ Всеукраїнської конференції (2002) завершили оформлення вимог багатьох доповідей про актуальну необхідність переходу до реалізації музично-педагогічної концепції М. Леонтовича в освітню практику навчальних закладів. У ході конференції на базі кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування було відкрито кабінет-музей М. Леонтовича. На будинку колишньої духовної семінарії у Кам’янці-Подільському, де він навчався у 1892-1899 рр., встановлено меморіальну дошку. У рамках Ш Всеукраїнської конференції (2007) проведено І Всеукраїнський фестиваль дитячих і юнацьких хорових колективів «Товтри – 2007» (головувала українська композиторка, педагогиня, громадська діячка, Заслужений діяч мистецтв Леся Дичко). IV Всеукраїнська конференція присвячена 135-річчю від дня народження М.Леонтовича відбулася 12-13 грудня 2012 р. У Троїцькій церкві (традиційно) у виконанні студентського хору “Ясинець” (художній керівник – кандитат мистецтвознавства Марія КУЗІВ) прозвучала Літургія М. Леонтовича.
V Міжнародна науково-практична конференція «Микола Леонтович і сучасна освіта та культура» (14-15 грудня 2017р.), приурочена 140-річчю від дня народження композитора, продовжила традицію попередніх всеукраїнських конференцій, присвячених впровадженню ідей великого подолянина в українську і світову культуру й освіту. У мистецькому корпусі К-ПНУ імені Івана Огієнка (вул. С. Бандери, 47) відкрита Меморіальна дошка (автор — заслужений майстер народної творчості України В.Лашко).
VI Міжнародна конференція відбулася під гаслом «Все буде Україна» (12-13 грудня 2022 р.). Конференції, присвячені Великому Подолянину, які проводяться у КПНУ імені Івана Огієнка набувають розголосу, все більше науковців вітчизняних та зарубіжних, музикантів-професіоналів, а також аматорів відгукуються на участь у її проведенні, не дивлячись на ті перепони, які створюють нам наші недруги. При будь-яких обставинах вона відбувалася урочисто, на якій виголошувалися доповіді, звучали твори славетного українця Миколи Леонтовича у виконанні хорових колективів університету.
Студенти спеціальності «Музичне мистецтво» є активними учасниками усіх мистецьких заходів, присвячених композитору М. Леонтовичу, пишаються причетністю до подій, які проводяться вшануванню композитора.
Кафедра музичного мистецтва
Про автора