Напередодні початку війни майже непоміченою пройшла подія – виставка «Світло для світу», організована в межах волонтерського соціально-творчого проєкту міжнародного руху “Віра і світло” провідником спільноти «Діти Сонця», випускницею кафедри ЛЮДМИЛОЮ-АГАТОЮ МЕГЕЙ, за сприяння кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва К-ПНУ ім.І.Огієнка, НАТАЛІЇ МЕНДЕРЕЦЬКОЇ.
Дякуємо кожному студенту, хто створював роботи і надав їх на виставку.
Це здобувачі вищої освіти різних курсів спеціальності «023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» і 014 “Середня освіта. Образотворче мистецтво” кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка:
Белінська Юлія
Брижак Альона
Хоруженко Анастасія
Дубенюк Юлія
Мудрик Роман
Надольська Олександра
Федорчак Марія
Мулярчук Оксана
Мазур Тамара
Роцінська Ірина
Пилипей Аліна
Кожухівська Єлизавета
Мотрій Дмитро
Заблоцька Марина
Шидловська Катерина
Гарліцька Тетяна
Плінгей Валерія
Шарпацький Владислав
Барановська Олександра
Юшко Анастасія
Івасюк Вадим (магістр 2021 року випуску)
ПОДЯКУ учасники виставки зможуть отримати у ВИСТАВКОВІЙ ЗАЛІ по вулиці Соборній!!!
З допису професора Наталії Урсу у Facebook
13–14 квітня 2022 року у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбудеться VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми наступності дошкільної і початкової освіти».
Детальніше – на сайті кафедри теорії та методик дошкільної освіти
Схилімо сьогодні голови та згадаймо загиблих героїв, серед яких є і наші сини Кам’янеччини. Світлини відважних воїнів представлені в читальному залі №2 на книжковій експозиції “Війна забирає мужніх”.
Тарас Шевченко – велична постать історичного та літературного життя нашої України. Його справедливо називають Великим Українцем, адже у ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс Великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України, у своїх творах нагадував про минулу славу України і закликав до патріотизму та великої любові до рідної землі. В його словах закладено багато повчальних уроків історії, людяності, патріотизму:
«Свою Україну любіть,
любіть її …Во время люте.
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть!»
В час війни вірші Т. Г. Шевченка актуальні і пророчі як ніколи. Про боротьбу нашого народу Великий Пророк пише: «От тому в лихі години ми затяті й вперті, бо для вільної людини рабство гірше смерті!».
У своїх творах геніальний Пророк України передав трагічний стан народу, а запальним Словом покликав до боротьби за перемогу Правди, за вільну Україну, за її духовне відродження, за суверенну Державу. Шевченко став найвидатнішим ідеологом української національно-визвольної боротьби, духовним батьком українського націоналістичного руху, сумлінням і гордістю українського народу.
«Кобзар» [5] – так називається головна книга Тараса Шевченка, що є голосом всього його багатостраждального життя. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих дорогах поетового життя. І хоча більшість віршів написані за межами рідного краю, у кожному рядку струменіє світлий образ Дніпра й мерехтить синя далечінь українських степів.
В «Кобзарі» поет виразив насамперед самого себе, свою особистість, від першого й до останнього рядка книга заповнена індивідуальним почуттям поета. Тут його, Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй відкритості душа. Тут думки – ним вистраждані. «Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь наповнений прагненням волі, передчуттям її неминучості.
Страшно подумати, що яка-небудь випадковість могла б позбавити народ наш, позбавити Україну цієї заповітної книги, що стала мудрою наставницею для багатьох і багатьох поколінь, що вчила їхній совісті й добру.
Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. За спогадами сучасників, він частував малят гостинцями, віддаючи іноді за це останні гроші, дарував їм іграшки, книжечки. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку.
Почуття патріотизму починається з любові до рідної природи, з якою людина вперше знайомиться ще в ранньому дитинстві. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у збірці поезій для дошкільного віку Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» [4]. Це ілюстроване видання, де уривки із віршів Шевченка містять чудові описи чарівної української природи, сприяють вихованню в дітей благородних рис характеру, любові до Батьківщини, до рідного краю; збагачують мовлення учнів, сприяють розвитку їхньої поетичної спостережливості, формуванню поетичного слуху, асоціативної і творчої уяви.
Дитячі враження залишили глибокий слід у свідомості Шевченка і мали величезний вплив на формування його особистості, і на всю його творчість. Уже в дитинстві він відчув на собі, що таке кріпацтво, знущання сильного над слабким, голод, сирітство, найми і виснажлива праця. Одна з характерних особливостей творчості Шевченка полягає в асоціативній єдності епізодів біографії автора з життям його героїв, твори митця мають виразно соціальний характер. Збірка Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало» [6] містить поезії про дітей кріпосних селян та про важке життя українського народу. Мотиви безрадісного дитинства звучать в автобіографічному вірші Шевченка «Мені тринадцятий минало», в якому до болю трагічно переплелись важке сирітство з світлими хвилинами і надіями на людське щастя. У поезіях , які ввійшли в коло дитячого читання, Тарас Шевченко висловив гнівний протест проти жорстокого кріпосного світу; розкрив багатий внутрішній світ дитини; втілив одвічні мрії своїх співвітчизників про вільне, справедливе життя.
У багатій і розмаїтій літературній спадщині Т. Г. Шевченка визначне місце посідають епічні твори – поеми, повісті. У поемах, які Т. Шевченко писав протягом усього свого творчого шляху, порушувалися гострі соціально-політичні проблеми, що надавало їм надзвичайно злободенного звучання й революційного пафосу. Повісті створені в дусі існуючих на той час літературних традицій і, головне, з оглядкою на цензуру. Це було зумовлено тим, що свої прозові твори автор писав на засланні.
До книги Тарас Шевченка «Поеми та повісті» [7] ввійшли вибрані твори епічного жанру. В поемах, що охоплюють широке коло тем, яскраво виявився геній поета, його художньо-естетичне новаторство як основоположника нової української літератури, революційний демократизм. У повістях «Музыкант» і «Художник», які містять багато автобіографічного матеріалу, розповідається про поневіряння талановитих молодих людей в умовах кріпаччини.
Поема «Гайдамаки» Тараса Шевченка [3] фактично є першим великим твором геніального Кобзаря і першим українським історичним романом. Твір був створений за матеріалами історико-поетичної спадщини українського народу. Головним ідейним стрижнем цієї поеми є оцінка знаменитого народного повстання 1768 р., яке увійшло в історію під назвою «Коліївщина». Його, як відомо, очолив запорожець Максим Залізняк, до якого приєдналась численна козацька біднота та повсталі селяни Уманщини з уманським сотником Іваном Гонтою. Книга ілюстрована автопортретами Т. Г. Шевченка.
Поеми й повісті Т. Шевченка не втрачають свого художньо-естетичного, пізнавального значення і в наші дні. Вони – складова й дуже важлива частка тієї духовної спадщини минулого, яка завжди виконуватиме велику місію виховання Людини в людині.
Про Тараса Шевченка – поета і людину – написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу, не одну тисячу наукових розвідок та публіцистичних і популярних статей, і немає числа виголошеним на його честь доповідям та промовам. Обсяг Шевченкіани можна порівняти хіба що з обсягом літератури про найбільших світових поетів і митців.
У збірнику «Шевченко і світ» [2] йдеться про світову славу Т. Г. Шевченка. Автори простежують, як відкривали, сприймали, перекладали, інтерпретували творчість геніального українського поета в слов’янському світі, Західній Європі, Латинській Америці та інших регіонах. Це перший збірник у літературознавстві, який розкриває шляхи Шевченка до інтернаціональної аудиторії.
Тема України, доля народу, біблійні мотиви – ці невичерпні пласти творчості українського генія, великого поета і художника Т. Г. Шевченка висвітлюються в навчальному посібнику «Вічний як народ: сторінки до біографії Т. Г. Шевченка» [1]. Сторінки життя та творчості Кобзаря, хрестоматійно відомі теми доповнюють і поглиблюють раніше не публіковані документи, спогади сучасників Т. Г. Шевченка, а також репродукції з його картин, офортів, автографи тощо.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Сьогодні поезії Тараса Шевченка підтримують вільний дух і незламну волю українського народу у боротьбі з російським окупантом. Боротьба проти загарбника триває. Стоїмо за Україну, за наші мрії, за мову, за наше майбутнє!
«І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…», – таким є Шевченкове Слово через століття.
Віримо у ЗСУ, підтримуємо вільний дух та незламну волю українського народу!
Тамара Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету
29 березня успішно відбулась звітна підсумкова студентська конференція. Засідання секції «Мистецькі дисципліни» проходило дистанційно. Конференція пройшла організовано, але дистанційна форма її проведення обмежила використання ілюстративного музичного матеріалу. Теми всіх виступаючих актуальні, відповідають профілю спеціальності. Кілька виступів були присвячені патріотичній тематиці, сьогоденним подіям у країні (студентка 2 курсу Штифлюк Вікторія виступила з темою “Оспівування подвигів українських воїнів у сучасній музичній творчості”; студентка 2 курсу Шкварська Анастасія – “Патріотичні українські гасла у світовому полікультурному просторі”; Прокопишен Олег – підготував статтю “Інтерпретація виконання Національного Гімну України сучасними виконавцями”. На засіданні секції ухвалено: статті студентів рекомендувати до друку у збірнику наукових праць студентів і магістрантів мистецьких спеціальностей.
Оргкомітет звітної студентської конференції вітає студентів спеціальності “Музичне мистецтво” з успішним виступом у підсекціях, вітає наукових керівників і бажає великих досягнень у наково-дослідницькій та творчій діяльності.
З допису кафедри музичного мистецтва у Facebook
Посилання на зустріч: https://us02web.zoom.us/j/86125884185?pwd=TFE5QThKREk4NmRZSlhpOVlVbFpsdz09
Ідентифікатор конференції: 861 2588 4185
Код доступу: 238194
Організатор: Рада міжнародних досліджень та обмінів (IREX)
Співорганізатори: ГО «Подільська освітня платформа», відділ фандрайзингу, кафедра журналістики
