Пропонуємо перелік найбільш значних подій минулого тижня, що відбулись в українській освіті
АвторНіна Соколовська
Скорботна пам’ять України
(віртуальна подорож в історію голодомору)
Кожного року в Україні прийнято вшановувати пам’ять загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.
Згадувати жертв голодомору на офіційному рівні вперше запропонував своїм указом другий президент України Леонід Кучма в листопаді 1998 року. Називалася жалобна дата Днем пам’яті жертв Голодомору. У 2000 році назву було змінено на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Указом третього президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 він став називатися День пам’яті жертв голодоморів.
На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Таким чином, цього року пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада.
У XX сторіччі українці пережили три голодомори: 1921–1923, 1932–1933 і голод 1946–1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932–1933 років, який став найстрашнішим злочином Сталіна і його найближчих опричників. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель» від 18 листопада 1932 р. та Постанова Раднаркому УРСР «Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р. поклали край будь-якій грі в дипломатію. За своїм цинізмом і жорстокістю їм важко знайти аналоги у світовій практиці. Це справжні документи геноциду, які не мають нічого спільного з економічною діяльністю. У них все поза економікою, всі заходи, спрямовані на викачку хліба з українського села, спираються на механізм терору, репресій, страху.
Ворогом номер один для Сталіна і його оточення був не тільки український селянин, чи український інтелігент, ворогом була Україна. Чому саме Україна? Тому що вона мала більше населення ніж усі інші, разом узяті неросійські республіки. Для України уроки Центральної Ради, уроки гетьманщини, спільної боротьби селян за свої права не минули безслідно. В Україні до 1933 р. були створені і існували національні державні організації, набула значного розвитку культура, поширилася сфера вживання української мови на пролетаріат та на органи державного управління. Для того щоб перетворити СРСР у сталінську імперію, потрібно було зламати Україну. Це Сталін здійснив шляхом організації голодомору. За різними даними у 1932–1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.
Сьогодні ми уже знаємо: Голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду-віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932–1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
У День пам’яті жертв голодоморів українців традиційно закликають вшанувати заморених голодом хвилиною мовчання чи молитвою, запалити свічку-пам’яті на вікнах або біля меморіалів Голодомору та відвідати поминальне богослужіння згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом людей.
Цьогоріч працівники читального залу педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка долучилися до висвітлення пам’яті жертв голодомору, а саме підготували виставку-реквієм «Голодомор в Україні – незабутні сторінки історії».
Виставка складається з двох розділів: «Голодомор – вікова трагедія українського народу» та «Голодомор на Хмельниччині».
У першому розділі «Голодомор – вікова трагедія українського народу» представлені видання, в яких розповідається про основні причини, що призвели до Голодомору в Україні у 1932–1933 роках.
Особливу увагу хотілося б звернути на книгу Джеймса Мейса «Ваші мертві вибрали мене…» – перше в Україні видання основних праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецензія Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Щодо причин, за якими радянська влада вчинила злочин проти українців, Джеймс Мейс зазначив: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті – нема проблем».
Другий розділ «Голодомор на Хмельниччині» присвячений пам’яті жертв голодомору в Хмельницькій області.
Науковий збірник «Геноцид: Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині: причини, жертви, наслідки» містить доповіді і матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої 75-річчю Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, і зокрема на Хмельниччині. Розглядаються передумови, хід, жертви і наслідки голодомору, подаються документи і свідчення учасників трагічних подій.
У науковому виданні «Розіп’яте Голодомором Поділля: збірник документів і матеріалів про Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині» поміщено документальні матеріали про політичні мотиви, причини, перебіг та наслідки голодомору. До збірника вміщено постанови, рішення, накази, розпорядження та інші циркуляри вищих та місцевих партійних, радянських, каральних органів, господарських організацій, які засвідчують цілеспрямоване здійснення Голодомору 1932–1933 років. Зокрема документи про плани хлібозаготівель, про шляхи і механізми насильницького вилучення продовольчих ресурсів, про подолання опору селян хижацькій політиці примусової колективізації і штучного голоду на Поділлі тощо.
Голодомор – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління.
Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Ця пам’ять – наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими, бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі. Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих із голоду в минулому, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками нині дає сили захищати себе і нащадків.
У суботу 28 листопада схилімо голови і запалімо свічки пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, ставши жертвами репресій тоталітарного режиму. Нехай святі вогники зігріють душі невинних жертв Голодомору. Це світло очищення задля нашого майбутнього. Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди, бо жива пам’ять у наших серцях…
Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету
АвторНіна Соколовська
Вітаємо Катерину Струк з перемогою на Міжнародному конкурсі “Jiskra 2020 – Czech Republic”!
Вітаємо студентку 2 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) Катерину Струк (клас доцента Альони Боршуляк) з перемогою на Міжнародному конкурсі “Jiskra 2020 – Czech Republic” (Чехія, Прага) та здобуттям Лауреата I ступеня (номінація “Інструментальне виконавство”). Бажаємо подальших творчих успіхів!
Детальніше – на сайті кафедри музичного мистецтва
АвторНіна Соколовська
Ансамбль бандуристів «Чарівні струни» взяв участь у відзначенні Дня Гідності та Свободи
21 листопада 2020 р. ансамбль бандуристів «Чарівні струни» (студенти групи ММ1-В19) взяв участь у відзначенні Дня Гідності та Свободи на майдані Відродження.
Керівник ансамблю – доцент Світлана Чабан-Чайка (кафедра музичного мистецтва).
З допису кафедри музичного мистецтва у Facebook
АвторНіна Соколовська
Відбувся попередній захист дипломних робіт (012 Дошкільна освіта, денна форма навчання)
23 листопада 2020 року відбувся попередній захист дипломних робіт здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти денної форми навчання спеціальності 012 Дошкільна освіта за освітньо-професійною програмою Дошкільна освіта. Усі роботи виконані на належному рівні та допущені до захисту. Бажаємо здобувачам та їхнім керівникам успіхів на захисті. Відеоконференція відбулася на платформі MOODLE.
З допису кафедри теорії та методик дошкільної освіти у Facebook
АвторНіна Соколовська
Відбувся попередній захист дипломних робіт (012 Дошкільна освіта, заочна форма навчання)
20 листопада 2020 року відбувся попередній захист дипломних робіт здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти заочної форми навчання спеціальності 012 Дошкільна освіта за освітньо-професійною програмою Дошкільна освіта. Усі роботи виконані на належному рівні й допущені до захисту. Бажаємо здобувачам та їхнім керівникам успіхів на захисті. Відеоконференція відбулася на платформі MOODLE.
З допису кафедри теорії та методик дошкільної освіти у Facebook
АвторНіна Соколовська
Відбувся передзахист дипломних робіт магістрантів 2-го курсу спеціальності “Музичне мистецтво”
20 листопада 2020 р. відбувся передзахист дипломних робіт магістрантів 2-го курсу спеціальності “Музичне мистецтво” за допомогою платформи ZOOM. Бажаємо нашим магістрантам також успішного захисту!
З допису кафедри музичного мистецтва у Facebook