Архів категорії Новини факультету

3 жовтня в актовій залі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка панувала особлива атмосфера – тут відбувся урочистий концерт із нагоди Дня працівників освіти.

З вітальним словом до присутніх звернулася в.о. ректора університету Наталія Бахмат, яка подякувала викладачам і працівникам за щоденну відданість справі, любов до праці, професіоналізм та значний внесок у розвиток університету, побажала нових успіхів та натхнення.

Зі сцени у виконанні талановитих студентів Університету Огієнка лунали пісні, звучала гра на музичних інструментах та щирі слова вдячності викладачам – тим, хто кожного дня ділиться знаннями, надихає та підтримує.

Щиро дякуємо кафедрі музичного мистецтва за організацію святкового концерту, що подарував присутнім чудовий настрій і незабутні емоції.

Це свято вкотре нагадало, що саме завдяки мудрості, щирості й любові освітян до своєї справи, університет живе, зростає і впевнено крокує вперед.

Пресцентр

8 жовтня соціально-психологічна служба К-ПНУ запрошує здобувачів першого курсу  на зустріч «Територія підтримки».

О 14:00

• Фізико-математичний факультет
• Факультет фізичної культури
• Навчально-науковий інститут української філології та журналістики
• Факультет іноземної філології
• Педагогічний факультет

О 15:00

• Природничо-економічний факультет
• Факультет спеціальної освіти, психології і соціальної роботи
• Історичний факультет

Місце проведення: 208 авд., головний корпус К-ПНУ.

Соціально-психологічна служба

29 вересня 2025 року викладачі кафедри теорії та методик дошкільної освіти, здобувачі вищої освіти спеціальності Дошкільна освіта взяли участь у Міжкафедральному науково-методичному семінарі «Гра як форма буття дитини. Перспективи розвитку особистості», проведений з ініціативи кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки. Співорганізатори семінару: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти. Понад 100 учасників, представників закладів вищої освіти та закладів дошкільної освіти, взяли участь у семінарі. Науковці та практики обговорювали важливу проблему – ігрову діяльність як провідну діяльність дітей дошкільного віку. 

Детальніше – на сайті кафедри теорії та методик дошкільної освіти

29 вересня здобувачі вищої освіти спеціальності Початкова освіта разом із науково-педагогічними працівниками кафедри теорії та методик початкової освіти Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка поринули в атмосферу інтегрованого навчання.

На гостьовій майстерці Ольги Волощенко «Інтегруємо, а не змішуємо» обговорили ключові принципи та практичні методики, які допоможуть створювати захопливі й ефективні уроки, де знання поєднуються, а не просто змішуються. Отримали потужний заряд знань про те, як зробити освітній процес у початковій школі цілісним і цікавим. Упевнені, що ці знання стануть основою для інноваційних уроків.

Дякуємо пані Ользі, співавтору підручників «Я досліджую світ», «Українська мова та читання», тренеру Нової української школи всеукраїнського рівня, розробнику Державного стандарту початкової освіти та модельних навчальних програм для учнів 1-4 класів, за цінні інсайти.

Наталія Гудима, кандидат філологічних наук,
доцент, керівник науково-методичного відділу

Напередодні важливого для нашої держави свята – Дня захисників і захисниць України – на педагогічному факультеті відбулася змістовна зустріч здобувачів освіти з Олійником О.М., представником кафедри військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Під час зустрічі студенти дізналися про значення військової підготовки у сучасних умовах, можливості здобуття військової спеціальності та перспективи поєднання педагогічної професії з військовим фахом. Адже сьогодні вкрай важливо, щоб майбутні педагоги мали не лише високий рівень професійних знань, а й усвідомлювали цінність національної безпеки, були готові стати на захист своєї Батьківщини.

Військова спеціальність є важливим чинником формування громадянської позиції молоді, сприяє вихованню дисциплінованості, мужності та відповідальності.

У цей особливий час ми щиро вітаємо всіх захисників і захисниць України зі святом!
Дякуємо вам за мужність, відданість та самопожертву. Завдяки вам ми маємо можливість навчатися, працювати та жити під мирним небом.

Слава Україні! Героям слава!

https://www.instagram.com/p/DPRsXQTCDTc/?utm_source=ig_web_copy_link&igsh=MzRlODBiNWFlZA==

До 70-річчя від дня народження та 45-річчя науково-педагогічної діяльності професора Віктора Миколайовича Лабунця варто окреслити життєвий і творчий шлях цієї багатогранної особистості. Музикант, педагог, науковець, організатор мистецько-освітнього життя – він поєднав у собі талант виконавця й дослідника, наставника й управлінця. Його діяльність стала вагомим внеском у розвиток музичної освіти та культури Поділля й України загалом, утвердила високі стандарти професійної підготовки вчителя музики та виховання молодого покоління засобами мистецтва.

Народився В. М. Лабунець 29 вересня 1955 р. у с. Іваниничі Дубнівського району Рівненської області у сім’ї колгоспників. У 1962 р. пішов навчатися у перший клас Тростянецької восьмирічної школи, яка знаходилася за 3 кілометри від дому. З семи років Віктор почав самотужки опановувати гру на баяні, підбираючи на слух мелодії пісень, які чув від односельчан та весільних музикантів. Надалі навчання на музичному інструменті продовжив у класі баяна Дубенської дитячої музичної школи. Навчаючись у старших класах музичної школи разом зі своїми однокласниками організовує ВІА, у якому грав на бас-гітарі. Так, у молодого юнака сформувався професійний вибір – стати музикантом.

У 1971 р. Віктор успішно складає вступні іспити у Дубенське культурно-освітнє училище та вступає на відділення народних інструментів по класу баяна. Опанування грою на баяні  відбувалося паралельно з вивченням народних інструментів.  Після завершення навчання в училищі в 1974 р. Віктор був направлений на роботу вчителем по класу народних інструментів у Дубенську вечірню музичну школу. У 1979 р. Віктор Лабунець вступив до Рівненського державного інституту культури на відділення народних інструментів. В інституті навчався в класі балалайки композитора, кандидата мистецтвознавства, професора М. Лисенка-Дністровського. Засвоюючи нові технічно-виконавські прийоми гри на балалайці, поєднуючи їх із художньою виразністю й досягнувши високого професійного рівня виконання, Віктор Миколайович успішно переходить на сольне виконавство.
Його концертний репертуар: “Концерт для балалайки з оркестром f-moll” Є. Сіроткіна, “Концерт для балайки з симфонічним оркестром” С. Василенка, “Концертні варіації” М. Будашкіна, “Гуцульська рапсодія” М. Лисенка-Дністровського, “Слов’янський танець №2” А. Дворжака, “Болєро” М. Шульмана, “Фантазія на російську і українську теми” М. Вигодського тощо.

Навчання в інституті Лабунець В. М. успішно поєднує з концертно-творчою та педагогічною діяльністю. Упродовж кількох років він успішно працює солістом-інструменталістом у Рівненській державній філармонії в ансамблі народних інструментів “Джерела” та в ансамблі пісні і танцю “Текстильник”. Одночасно він займається педагогічною роботою – викладає гітару та народні інструменти у Рівненській дитячій музичній школі №1. Після закінчення інституту у 1983 р. Лабунця В. М., як молодого спеціаліста направляють на роботу в Кам’янець- Подільське культурно-освітнє училище Хмельницької області викладачем по класу народних інструментів та оркестрового диригування.

З вересня 1988 р. Віктор Миколайович працює викладачем кафедри музики Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. На кафедрі музики викладає основний музичний інструмент (гітара, домра), вивчення додаткового інструменту. Але з часом наукова діяльність для нього стає другим покликанням. Успішно склавши вступні іспити в аспірантуру при Українському національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова, у 1990 р. стає аспірантом кафедри педагогіки (науковий керівник – професор, кандидат педагогічних наук Лапченко Володимир Петрович).

У 1993 р. успішно захистив кандидатську дисертацію “Забезпечення творчої активності молодших школярів у процесі колективного народно-інструментального музикування”. Після завершення навчання в аспірантурі Віктор Лабунець повертається на роботу у стіни Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. На кафедрі музики він читає курс лекцій з історії музики, основний музичний інструмент, додатковий музичний інструмент та методику роботи з дитячим народно-інструментальним колективом. Педагогічну роботу Віктор Миколайович поєднує з творчо-виконавською. Він створює студентський ансамбль народних інструментів “Джерела” та ансамбль гітаристів. У лютому 2004 р. Віктор Миколайович очолює новостворену кафедру теорії, історії музики і гри на народних музичних інструментах.

З березня 2008 р. професор Лабунець В. М. очолює науково-дослідну лабораторію “Історія, теорія і практика музичної інструментально-виконавської освіти”. Діяльність лабораторії Віктор Миколайович спрямовує на дослідження проблеми шкільного колективного народно-інструментального музикування, академічного інструментального виконавства (фортепіано, баян, акордеон, гітара, бандура тощо), традиційного та академічного ансамблево-оркестрового мистецтва Південно-Захіного Поділля. Віктор Миколайович успішно здійснює наукове керівництво написанням магістерських і дисертаційних робіт.

З 2005 р. одночасно працював відповідальним секретарем приймальної комісії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, активно проводячи професійно-орієнтаційну роботу з випускниками загальноосвітніх шкіл та мистецьких навчальних закладів. Професор Лабунець В. М. забезпечує читання таких дисциплін: історія музики, основний музичний інструмент, новітня історія музики, методика навчання гри на музичному інструменті.

У 2015 р. Лабунець В. М. у НПУ імені М. П. Драгоманова захистив докторську дисертацію “Методична система інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики”(науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Козир А. В.)

З 2014 р. Віктор Миколайович Лабунець працює деканом педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Педагогічний досвід професора Лабунця В. М. свідчить, що творчий неспокій, наполегливість, педагогічний пошук збагачують його внутрішній світ, активізують внутрішній потенціал музиканта-педагога, роблять його працю ефективнішою, змістовнішою.

За період науково-педагогічної діяльності підготував та опублікував понад 150 публікацій, зокрема монографії, навчально-методичні посібники, неодноразово виступав з доповідями на семінарах, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях. За науково-педагогічні та творчі досягнення Лабунець В. М. нагороджений Почесними грамотами МОН України, академії НАПН України, обласної, міської та районної адміністрацій.

Наукові інтереси професора Лабунця В. М. зосереджені на проблемах інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики.

Пропонуємо вашій увазі виставку творів В. М. Лабунця.

Дошкільна освіта є важливим етапом для цілісного розвитку дитини. Нині її зміст органічно пов’язаний з ідеями Нової української школи: він забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою в умовах шкільної реформи. В Україні дошкільна освіта є обов’язковою частиною у системі безперервного навчання. Держава при цьому визнає пріоритетність дошкільної освіти та забезпечує умови для її здобуття.

Дошкільна освіта забезпечує гармонійне формування особистості дитини, становлення її ціннісних орієнтацій, розвиток потенційних здібностей, набуття соціального досвіду.

Саме в дошкільному віці відбувається закладання основ загальнолюдських цінностей. Всебічний розвиток дітей дошкільного віку є фундаментальним для досягнення життєвого успіху, самореалізації й утвердження української національної ідентичності.

Вашій увазі пропонується віртуальна виставка літератури «Дошкільна освіта – основа Нової української школи» з фонду читального залу педагогічного факультету.

Білан О. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / Олександра Білан. – 2-ге вид., зі змін. і допов. – Тернопіль : Мандрівець, 2022. – 216 с.

Програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» відповідає стратегічним завданням дошкільної освіти, відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника.

Програма передбачена для роботи з дітьми раннього (третій рік життя) та дошкільного віку в закладах дошкільної освіти та альтернативних формах здобуття дошкільної освіти.

Для вихователів ЗДО.

Державний стандарт дошкільної освіти: особливості впровадження : навч.-метод. посіб. / упоряд.: О. Г. Косенчук, І. М. Новик, О. А. Венгловська, Л. В. Куземко. – Харків : Ранок, 2021. – 240 с.

У посібнику подано роз’яснення та методичні рекомендації від авторів освітніх напрямів Стандарту щодо їх реалізації в закладах дошкільної освіти. Представлені теоретичні та практичні матеріали сприятимуть ефективній організації методичної роботи в закладі дошкільної освіти та самоосвіті педагогічних працівників.

Видання буде корисним усім, хто опікується забезпеченням якісної дошкільної освіти в Україні.

Дитина: Освітня програма для дітей від 2 до 7 років / наук. кер. проекту В. О. Огнев’юк ; авт. кол.: Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, В. М. Вертугіна [та ін.]. – Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. – 440 с.

Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» розроблена відповідно до Базового компонента дошкільної освіти і є комплексною програмою, в якій відображено вимоги до змісту дошкільної освіти. Завдання програми – представити зміст роботи з дітьми різних вікових груп, що відповідає їхнім віковим особливостям та узгоджений з концепцією і програмою НУШ. Основний акцент зроблено на етично-естетичній складовій освітнього процесу, яка сприяє формуванню основ ціннісних орієнтацій особистості та її духовному розвитку.

Для педагогів закладів дошкільної освіти, сімейних педагогів (гувернерів), батьків, студентів, аспірантів та викладачів закладів вищої педагогічної освіти.

Здоров’язбережувальні технології у закладі дошкільної освіти / авт.-упоряд. І. І. Нікітіна. – Харків : Основа, 2022. – 174 с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

Посібник містить загальні відомості, методичні рекомендації та практичні матеріали щодо впровадження інноваційних здоров’язбережувальних технологій в умовах ЗДО. Матеріали дібрано відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, зокрема завдань освітнього напряму «Особистість дитини» щодо формування рухової та здоров’язбережувальної компетентностей дошкільників. Методичні знахідки та практичні розробки до кожної технології зібрано у формі структурованих «методичних скриншотів».

Для вихователів закладів дошкільної освіти, батьків, студентів та викладачів ЗВО.

Інклюзія в ЗДО / упоряд. Л. А. Швайка. – Харків : Основа, 2021. – 144 с. – (Серія «Заклад дошкільної освіти. Керівнику»).

У методичному посібнику подано добірку теоретичних і практичних матеріалів, спрямованих на планування дій керівника та педагогів закладу дошкільної освіти зі створення та розвитку інклюзивного середовища.

Зразки ведення документації, планування роботи педагогів з дітьми з особливими освітніми потребами забезпечать надійне педагогічне підтримання в умовах інклюзивної освіти.

Для керівників і педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.

Інтерактивні семінари для вихователів. Нові формати дошкільної освіти / авт.-упоряд. І. І. Нікітіна. – Харків : Основа, 2022. – 174 с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

Посібник містить докладні сценарії інтерактивних семінарів для фахівців із дошкільної освіти, спрямованих на реалізацію положень нової редакції Базового компонента дошкільної освіти, підвищення професійних компетентностей педагогів, їх залучення до творчої, пошукової, експериментально-дослідницької діяльності.

Теми семінарів дібрано відповідно до напрямів інваріантної та варіативної складових БКДО, а форми їхнього проведення – як традиційні, так і інноваційні.

Для керівників, методистів, вихователів ЗДО.

Нові форми роботи з батьками дошкільників / авт.-упоряд.: Л. М. Витовтова, В. О. Маренич. – Харків : Основа, 2022. – 159 с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

Видання містить корисні рекомендації та практичні матеріали щодо нових форм організації роботи з батьками дошкільників, дібрані відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та Методичних рекомендацій щодо його впровадження.

Перспективне планування, опис нетрадиційних та альтернативних форм ефективної співпраці з батьками вихованців офлайн та онлайн (зокрема проектів, творчих виставок, майстерень, флешмодів та ін.), апробованих авторами на практиці, розробки сучасних заходів та поради щодо особливостей комунікації в мережі Інтернет стануть у пригоді всім вихователям ЗДО.

Ранкові зустрічі з дошкільниками 5-6 років життя / авт.-упоряд. І. І. Нікітіна. – Харків : Основа, 2021. – 157 с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

Посібник містить сценарії структурованих ранкових бесід із дошкільниками 5–6 років життя за темами тижнів на весь рік (зокрема й літній період).

Запропоновані авторами орієнтовні види активностей для проведення ранкових зустрічей сприятимуть формуванню в дошкільників ключових та предметних компетентностей, спонукатимуть їх до плідної співпраці у спільноті однолітків, а практика проведення ранкових зустрічей у ЗДО полегшить процес адаптації до навчання у 1-му класі Нової української школи.

Для вихователів ЗДО.

Усі ігри в закладі дошкільної освіти / авт.-упоряд.: А. В. Доценко, О. О. Забашта, Н. О. Лобанова, А. С. Остапенко. – Харків : Основа, 2021. – 271 с. – (Серія «Новий Базовий компонент»).

Видання містить добірку понад 500 ігор для організації навчання та дозвілля дошкільників усіх вікових категорій за основними освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти.

Дидактичні, рухливі, конструктивно-будівельні ігри та ігри-драматизації подано в зручній формі структурованих технологічних карт. З іграми для навчання можна ознайомитися на сторінках посібника, а ігри для дозвілля – завантажити зо OR-кодом, розміщеним на обкладинці.

Для вихователів ЗДО.

Віртуальна виставка літератури, представлена Вашій увазі, містить далеко не повний перелік видань, які знаходяться у фонді читального залу педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Запрошуємо всіх бажаючих завітати до нашої книгозбірні та ознайомитися також з книжковою експозицією «Дошкільна освіта – основа становлення особистості».

Тамара Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

28 вересня 2025 року педагогічна спільнота України та світу відзначає 107 років від дня народження видатного українського педагога, психолога, дослідника і публіциста, письменника, громадського діяча – Василя Олександровича Сухомлинського. Його ідеї, науково-методичні розробки, практичний досвід нині втілюються в освітньо-виховних системах європейських країн, Японії, Америки. «Я ніколи в житті не належав собі», – казав педагог. Адже все своє життя він присвятив педагогічній діяльності, школі та дітям.

В. О. Сухомлинський – автор 41 монографії і брошури, понад 600 статей, 1200 оповідань і казок. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена 30-а мовами світу і витримала 54 видання. В період з 1945 по 1970 рр. надруковано 463 статті; у 1971–1986 рр. – 105 статей.

Спадщина Василя Сухомлинського надзвичайно багатогранна, та в центрі його уваги передусім – дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності. Він першим у вітчизняній педагогіці розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. Як вважав педагог, батьки мають вчитися стільки ж років (у батьківській школі), скільки й діти. Загалом у педагогічній системі В. Сухомлинського утвердилася певна система родинно-шкільного виховання, за якої батьки повинні були стати активними помічниками вчителів. Цьому сприяло не лише навчання батьків, але й спільне проведення свят, різноманітних суспільно-корисних справ.

У своїх працях, зокрема у «Батьківській педагогіці» [1], В. Сухомлинський по-новому осмислює взаємозв’язки родини і школи. Головним у цьому зв’язку виступає глибоке народне підґрунтя. Спираючись на легенди, оповіді, вчений розкриває кращі набутки етнічних засад виховання. «Батьківська педагогіка» – це захоплююча і хвилююча розповідь про найважливіший, священний обов’язок батьків щодо своїх дітей, це пристрасний гімн благородній душі дитини, її сподіванням, устремлінням, людському сімейному щастю. Ця книга примусить читача глибоко задуматись над проблемами сімейної педагогіки, стане надійним порадником для всіх, хто має справу з вихованням дітей.

У багатій спадщині В. Сухомлинського окремо слід розглянути педагогічні казки для дітей, які окремими виданнями обнародувані уже після смерті їх автора.

Своєрідно й творчо Василь Сухомлинський використовував казку у вихованні дошкільнят і молодших школярів. «Через казку, фантазію, гру, через неповторну людську творчість – вірна дорога до серця дитини», – наголошував він. Глибокі за своїм змістом казки Василя Сухомлинського – як свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови. На його уроках діти самі складали казки, в яких їхня буйна фантазія поєднувалася з глибоким моральним змістом. У Павлиській школі було обладнано кімнату казок.

«Вічна тополя» [2] – збірка казок, оповідань, етюдів В. Сухомлинського виховує у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку найкращі людські почуття щиросердності й любові до всього прекрасного, формує перші навички людяності у взаєминах між юними особистостями. Героями казок є звичайні речі та істоти, яких ми бачимо щодня. Це павучки та мурашки на землі, квіточки, бджоли, краплинка, журавлиний ключ у небі, лелеки, горобчики, маленьке кошеня і звичайнісінькі діти, їхні батьки, бабусі, дідусі. Педагог упевнений, що коли не сформувати самостійності мислення, не виховати любові до бабусі й дідуся, до матері й батька, до рідної природи та речей, що оточують дитину, то неможливо сформувати повагу й до Батьківщини. Багато казок написані не лише у простій та доступній формі про історії з життя дітей та казкових персонажів, а й з гумором, жартом, адже й сам Василь Олександрович мав такий характер. Захоплюючим є те, як геніальний педагог зумів у оповіданнях та казках, обсяг яких не перевищує 150 слів, вкласти таку високу якість думки, повчання. Незважаючи на те, що його казки звернені до зовсім юних читачів, діапазон їх застосування дуже широкий. Створені В. Сухомлинським казки стали свого часу інноваційним внеском у проблему виховання школярів.

Василь Сухомлинський був прихильником ідей гуманізму, він вважав, що людяність проявляється під час творення добра. Цій проблемі присвячена велика кількість творів педагога. У праці «Як виховати справжню людину» [8] подається справжній моральний ідеал, який увібрав у себе найкращі риси менталітету українського народу. В ній розкриваються конкретні принципи, істини, повчання, настанови, рекомендації тощо. Твір розкриває методику роботи з виховання у дітей любові до Батьківщини, оточуючих, обов’язку, розуміння життя, добра і зла у ньому. Маючи величезний досвід у педагогіці, В. Сухомлинський уперше розкриває у вітчизняній педагогіці суть понять «людяність», «патріотизм», «відповідальність», «гідність», «терпимість», «тактовність» та ін.

Усі праці Василя Сухомлинського пройняті гуманним ставленням до дитини, пошаною до її особистості, розумінням її інтересів та почуттів. У книзі «Серце віддаю дітям» [6] він писав: «Дитячий світ – це особливий світ. Діти живуть своїми уявленнями про добро й зло, честь і безчестя, людську гідність. «…Я завжди вважав за необхідне стати деякою мірою дитиною. Тільки за цієї умови діти не будуть дивитися на вас як на людину, що випадково потрапила за ворота їхнього казкового світу і якій байдуже, що діється всередині цього світу». «Серце віддаю дітям» – твір, що характеризує автора як особистість. Ця праця – підсумок роботи Василя Сухомлинського як педагога та учителя. У ній автор підкреслює роль праці, природи у вихованні школяра.

В. Сухомлинський упродовж свого життя переконувався, що справжня школа – це не тільки місце, де діти набувають знань і вмінь. Навчання – дуже важлива, але не єдина сфера духовного життя дитини. Справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями.

У праці «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» [4] педагог акцентував увагу на школі як вогнищі високої моралі, культури, яка немислима без багатогранного духовного життя коллективу. Він стверджував: «Школа виховує людей розумних в істинному і багатогранному значенні цього поняття за тієї умови, коли навчально-виховний процес спирається на духовне життя й історію народу».

«Павлиська середня школа» [3] – книга, в якій узагальнено багаторічний досвід навчально-виховної роботи. Розповідаючи про зусилля педагогічного колективу школи у вихованні всебічно розвиненої особистості, автор прагнув показати цю працю по можливості з усіх боків, не тільки роз’яснити методи, що застосовуються, а й розкрити їх внутрішні зв’язки та взаємозв’язки. Проаналізовано процеси морального, розумового, трудового, естетичного, фізичного виховання школярів. Акцентовано особливу увагу на недопущенні, щоб навіть один день шкільного навчання був без успіху, без результату.

У «Розмові з молодим директором школи» [5] Василь Сухомлинський стверджував, що керівник повинен постійно вдосконалюватися, щоб бути ерудованим, володіти мистецтвом викладання та навчання. Твір «Розмова з молодим директором» й сьогодні залишається актуальним і викликає жвавий інтерес у керівників шкіл. Коло питань охоплює такі сторони керівництва навчально-виховним процесом, як творча праця педагогічного колективу й індивідуальна творчість учителя, навчально-виховний процес на уроках, педагогічна культура вчителя, керівництво процесом навчання, аналіз уроку, взаємовідносини педагогів з вихованцями, виховання «важких» дітей. Розкрито важливі особливості творчої праці педагога.

Можна зробити висновок, що усіх педагогів Павлиської школи об’єднувала любов до педагогічної професії, високий рівень педагогічної майстерності, високий професіоналізм, захопленість певною сферою діяльності, уміла взаємодія з дітьми, велике бажання допомогти у їх особистісному зростанні, професійному виборі, прагнення розвинути їх здібності, обдарування. У той же час директором школи пропонувалася постійна допомога усім учителям, особливо молодим педагогам, щодо набуття й удосконалення педагогічної майстерності шляхом проведення з ними індивідуальної роботи, відвідування уроків, їх аналізу, в тому числі у проведенні перших уроків.

У центрі уваги видатного педагога була багатогранна діяльність учителя, його проблеми, культура спілкування з дітьми, педагогічна майстерність, духовність, підготовка вчителів у навчальних закладах тощо.

«Сто порад учителеві» [7] – книга, спрямована на допомогу вчителям в організації навчально-виховного процесу в школі. Твір написаний у вигляді порад. Кожна порада присвячена окремим аспектам педагогічної діяльності: особливості педагогічної професії, організації навчального процесу, вихованню підростаючого покоління тощо. В. Сухомлинський стверджував, що «вчительська професія – це людинознавство, постійне проникнення, що ніколи не припиняється, в складний духовний світ Людини; і це є прекрасно – постійно відкривати в людині нове, вражатися новому, бачити людину в процесі її становлення».

«Сто порад учителеві» – праця, яка має стати постійним порадником учителя, як й інші його визначні твори, що мають пізнавальне значення для освітніх працівників, педагогічної громадськості. Розглядаючи діяльність учителя, Василь Олександрович вважав, що джерелом його творчої індивідуальності є книга, особиста бібліотека. Він радить учителеві мати свою особисту бібліотеку, аби можна було повсякденно користуватися книгами, читати й перечитувати їх, зацікавлювати ними учнів. Особистість учителя він розглянув як наріжний камінь навчання та виховання, а його професійну і педагогічну майстерність пов’язував з рівнем психологічної культури, психолого-педагогічних знань, розмаїттям засобів естетико- психологічного впливу на учнів.

Василь Олександрович казав: «Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ми по праву можемо сказати, що Сухомлинський залишив по собі яскравий слід, він належить до найвидатніших постатей світової педагогіки. З його ім’ям пов’язане збагачення й піднесення педагогічної науки ХХ ст. Його життя і творчість залишаться назавжди дороговказом для всіх, хто присвятив себе високій місії – ростити Людину.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – Київ : Рад. шк., 1978. – 263 с.
2. Сухомлинський В. О. Вічна тополя : казки, оповідання, етюди / В. О. Сухомлинський. – Київ : Генеза, 2003. – 272 с.
3. Сухомлинский В. О. Павлиська середня школа // Вибрані твори в 5-ти т. – Київ : Рад. шк., 1976. – Т. 4. – С. 7–390.
4. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. – Київ : Рад. шк., 1976. – Т. 1. – С. 55–206.
5. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. – Київ : Рад. шк., 1977. – Т. 4. – С. 393–626.
6. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. – Київ : Рад. шк., 1977. – Т. 3. – С. 7–279.
7. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – Київ : Рад. шк., 1988. – 304 с.
8. Сухомлинский В. О. Як виховати справжню людину / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. – Київ : Рад. шк., 1976. – Т. 2. – С. 149–416.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Щороку управління гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради організовує культурно-освітній захід «Я студент туристичного міста» для першокурсників закладів професійно-технічної та вищої освіти. До події також долучилися і студенти педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Молодь ознайомилася з Кам’янець-Подільським, як старовинним історичним містом з прадавньою історією. Кам’янець – це справжнє місто-музей. За кількістю пам’яток архітектури він займає третє місце в Україні, поступаючись лише Києву та Львову, і по праву називається культурною столицею Поділля.
Дякуємо всім, хто долучився до організації і проведення цієї яскравої і дуже корисної для молоді події.

Деканат педагогічного факультету