Архів категорії Новини

(віртуальна подорож в історію голодомору)

Кожного року в Україні прийнято вшановувати пам’ять загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.

Згадувати жертв голодомору на офіційному рівні вперше запропонував своїм указом другий президент України Леонід Кучма в листопаді 1998 року. Називалася жалобна дата Днем пам’яті жертв Голодомору. У 2000 році назву було змінено на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Указом третього президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 він став називатися День пам’яті жертв голодоморів.

На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Таким чином, цього року пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада.

У XX сторіччі українці пережили три голодомори: 1921–1923, 1932–1933 і голод 1946–1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932–1933 років, який став найстрашнішим злочином Сталіна і його найближчих опричників. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель» від 18 листопада 1932 р. та Постанова Раднаркому УРСР «Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р. поклали край будь-якій грі в дипломатію. За своїм цинізмом і жорстокістю їм важко знайти аналоги у світовій практиці. Це справжні документи геноциду, які не мають нічого спільного з економічною діяльністю. У них все поза економікою, всі заходи, спрямовані на викачку хліба з українського села, спираються на механізм терору, репресій, страху.

Ворогом номер один для Сталіна і його оточення був не тільки український селянин, чи український інтелігент, ворогом була Україна. Чому саме Україна? Тому що вона мала більше населення ніж усі інші, разом узяті неросійські республіки. Для України уроки Центральної Ради, уроки гетьманщини, спільної боротьби селян за свої права не минули безслідно. В Україні до 1933 р. були створені і існували національні державні організації, набула значного розвитку культура, поширилася сфера вживання української мови на пролетаріат та на органи державного управління. Для того щоб перетворити СРСР у сталінську імперію, потрібно було зламати Україну. Це Сталін здійснив шляхом організації голодомору. За різними даними у 1932–1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Сьогодні ми уже знаємо: Голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду-віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932–1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

У День пам’яті жертв голодоморів українців традиційно закликають вшанувати заморених голодом хвилиною мовчання чи молитвою, запалити свічку-пам’яті на вікнах або біля меморіалів Голодомору та відвідати поминальне богослужіння згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом людей.

Цьогоріч працівники читального залу педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка долучилися до висвітлення пам’яті жертв голодомору, а саме підготували виставку-реквієм «Голодомор в Україні – незабутні сторінки історії».

Виставка складається з двох розділів: «Голодомор – вікова трагедія українського народу» та «Голодомор на Хмельниччині».

У першому розділі «Голодомор – вікова трагедія українського народу» представлені видання, в яких розповідається про основні причини, що призвели до Голодомору в Україні у 1932–1933 роках.

Особливу увагу хотілося б звернути на книгу Джеймса Мейса «Ваші мертві вибрали мене…» – перше в Україні видання основних праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецензія Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Щодо причин, за якими радянська влада вчинила злочин проти українців, Джеймс Мейс зазначив: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті – нема проблем».

Другий розділ «Голодомор на Хмельниччині» присвячений пам’яті жертв голодомору в Хмельницькій області.

Науковий збірник «Геноцид: Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині: причини, жертви, наслідки» містить доповіді і матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої 75-річчю Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, і зокрема на Хмельниччині. Розглядаються передумови, хід, жертви і наслідки голодомору, подаються документи і свідчення учасників трагічних подій.

У науковому виданні «Розіп’яте Голодомором Поділля: збірник документів і матеріалів про Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині» поміщено документальні матеріали про політичні мотиви, причини, перебіг та наслідки голодомору. До збірника вміщено постанови, рішення, накази, розпорядження та інші циркуляри вищих та місцевих партійних, радянських, каральних органів, господарських організацій, які засвідчують цілеспрямоване здійснення Голодомору 1932–1933 років. Зокрема документи про плани хлібозаготівель, про шляхи і механізми насильницького вилучення продовольчих ресурсів, про подолання опору селян хижацькій політиці примусової колективізації і штучного голоду на Поділлі тощо.

Голодомор – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління.

Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Ця пам’ять – наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими, бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі. Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих із голоду в минулому, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками нині дає сили захищати себе і нащадків.

У суботу 28 листопада схилімо голови і запалімо свічки пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, ставши жертвами репресій тоталітарного режиму. Нехай святі вогники зігріють душі невинних жертв Голодомору. Це світло очищення задля нашого майбутнього. Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди, бо жива пам’ять у наших серцях…

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Переглянути НАКАЗ

Вітаємо студентку 2 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) Катерину Струк (клас доцента Альони Боршуляк) з перемогою на Міжнародному конкурсі “Jiskra 2020 – Czech Republic” (Чехія, Прага) та здобуттям Лауреата I ступеня (номінація “Інструментальне виконавство”). Бажаємо подальших творчих успіхів! 

Детальніше – на сайті кафедри музичного мистецтва

21 листопада 2020 р. ансамбль бандуристів «Чарівні струни» (студенти групи ММ1-В19) взяв участь у відзначенні Дня Гідності та Свободи на майдані Відродження.
Керівник ансамблю – доцент Світлана Чабан-Чайка (кафедра музичного мистецтва).

З допису кафедри музичного мистецтва у Facebook

23 листопада 2020 року відбувся попередній захист дипломних робіт здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти денної форми навчання спеціальності 012 Дошкільна освіта за освітньо-професійною програмою Дошкільна освіта. Усі роботи виконані на належному рівні та допущені до захисту. Бажаємо здобувачам та їхнім керівникам успіхів на захисті. Відеоконференція відбулася на платформі MOODLE.

З допису кафедри теорії та методик дошкільної освіти у Facebook

20 листопада 2020 року відбувся попередній захист дипломних робіт здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти заочної форми навчання спеціальності 012 Дошкільна освіта за освітньо-професійною програмою Дошкільна освіта. Усі роботи виконані на належному рівні й допущені до захисту. Бажаємо здобувачам та їхнім керівникам успіхів на захисті. Відеоконференція відбулася на платформі MOODLE.

З допису кафедри теорії та методик дошкільної освіти у Facebook

20 листопада 2020 р. відбувся передзахист дипломних робіт магістрантів 2-го курсу спеціальності “Музичне мистецтво” за допомогою платформи ZOOM. Бажаємо нашим магістрантам також успішного захисту!

З допису кафедри музичного мистецтва у Facebook

Пропонуємо перелік найбільш значних подій минулого тижня, що відбулись в українській освіті

Книга – це джерело знань, найкращий подарунок, міст, що з’єднує різні цивілізації у часі і просторі. Книга ніколи «не помре», вона лише змінює свою форму, перетворюючись на електронну або аудіо версію.

Дитяча література – це особлива сторінка як у мистецтві слова, так і в історії народу, його національному самовираженні та розкритті загальнолюдських цінностей. Особлива ж тому, що представляє світ дитини, в якому так багато чистого, світлого, казкового сприймання.

Шана і любов до книги починається з колиски, іде від батька-матері. Сім’я, у якій не читають книжок, – духовно неповноцінна. В. О. Сухомлинський говорив, що культурні люди, свідомі трудівники виростають у сім’ях, де панує глибока повага до книжок. Всебічний розвиток дитини – запорука його успішного майбутнього. Важливу роль у розвитку людини будь-якого віку відіграє читання книг, адже завдяки книгам ми пізнаємо світ, як реальний, так і придуманий, чогось вчимося, вдосконалюємось.

Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку літератури «Дитяча книжка в сучасному освітньому просторі».

1. Богданець-Білоскаленко Н. І. Дитяча література: твори українських письменників ІІ половини ХХ – початку ХХІ століть : навч. посіб. / Н. І. Богданець-Білоскаленко. – Київ : Слово, 2011. – 480 с.

Посібник містить кращі твори митців української дитячої літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століть та є доповненням до програми з української дитячої літератури. Пізнавально-цікавим, новим, не заангажованим є оглядовий вступний розділ «Розвиток літератури для дітей середини XX – початку XXI століть», з якого читачі почерпнуть відомості про реальний стан дитячої літератури, починаючи з 30-х років, дискусії навколо жанру казки, потім – часів «Хрущовської відлиги», періоду «шістдесятництва» і до розвитку сучасного етапу.

Розрахований на студентів педагогічного та філологічного профілів, які вивчають дисципліну «Дитяча література». Стане в нагоді батькам, вчителям та вихователям.

2. Богданець-Білоскаленко Н. І. Українська дитяча література: маловідомі твори українських письменників ІІ половини ХIХ ст. – I половини ХХ ст. : навч. посіб. / Н. І. Богданець-Білоскаленко. – Київ : Слово, 2011. – 280 с.

Посібник – доповнення до програми з української дитячої літератури. Містить маловідомі художні твори українських письменників означеного періоду. До постаті кожного письменника подано короткі біографічні відомості та аргументовано мотивацію навчального спрямування.

Для збагачення та розвитку мовної досконалості наприкінці вміщено тлумачення малозрозумілих слів та індивідуальних висловлювань того чи іншого письменника, що трапляються у поданих творах.

Книга може стати в пригоді вихователям дошкільних навчальних закладів, учителям початкової школи, мамам і бабусям для сімейного читання дітям.

3. Ватаманюк Г. Робота з дитячою книгою в закладі дошкільної освіти: теорія і практика : навч. посіб. / Галина Ватаманюк. – Київ : КНТ, 2018. – 480 с.

У посібнику висвітлено теоретичні та організаційно-методичні аспекти роботи з дитячою книгою в закладі дошкільної освіти. Розкрито роль дитячої книги у формуванні особистості дошкільника, описано типологію дитячих книг та їх елементи; виявлено й обґрунтовано психолого-педагогічні умови та методико-технологічний інструментарій роботи з дитячою книгою, описано методику роботи з літературними жанрами на різних етапах дошкільного дитинства. Подано схему аналізу дитячої книги, контрольні і практичні завдання, дидактичні та довідкові матеріали, конспекти окремих форм роботи з дітьми, батьками, вихователями в закладі дошкільної освіти.

Посібник адресований методистам, вихователям закладів дошкільної освіти, студентам і викладачам педагогічних коледжів й університетів, інститутів післядипломної освіти, батькам.

4. Веселий дзвіночок : книга для читання в дошкільному навчальному закладі / упоряд. О. Білан. – Тернопіль : Мандрівець, 2016. – 384 с.

Посібник пропонує прозові та поетичні твори відомих українських письменників та малознаних авторів. Твори дібрано відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» (авт. О. І. Білан та ін.).

Матеріали хрестоматії упорядковано за тематичним принципом, що дозволить читачам швидко знайти потрібний твір. Мета збірки – стати дієвим помічником у розвитку та вихованні дітей дошкільного віку.

Книга адресована педагогам дошкільних навчальних закладів, студентам, батькам.

5. Від зими до зими: пори року у віршах / упоряд. В. С. Кравцова. – Вінниця : КНИГА-ВЕГА, 2004. – 96 с.

Книга «Від зими до зими» – це ілюстрований збірник улюблених дитячих віршів, на яких виховувалося багато поколінь. До книги увійшли й календарно-обрядові пісні (колядки та щедрівки). Збірник упорядкований відповідно до рекомендацій програм з дошкільного виховання та початкової школи.

Книга покликана сприяти розвиткові в дітей естетичних смаків, прищеплювати любов до рідного краю, природи, праці, формувати кращі моральні якості.

Видання розраховане на дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, стане в нагоді вихователям, учителям і батькам.

6. Гудима Н. В. Тлумачний словник шкільної лексики (початкова школа) / Н. В. Гудима, Н. В. Мєлєкєсцева. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 120 с.

Тлумачний словник є універсальним довідником із навчальних предметів початкової школи. Він містить близько 1700 слів і словосполучень, що належать до загальновживаної лексики, а також терміни, що увійшли до оновлених програм і шкільних підручників для 1–4-х класів.

Словник адресовано учням і вчителям початкової школи, батькам для надання освітньої допомоги дітям під час виконання домашніх завдань, написання творчих письмових вправ і підготовки до контрольних робіт.

7. Качак Т. Українська література для дітей та юнацтва : підручник / Тетяна Качак. – 2-ге вид., стеоретип. – Київ : Академія, 2018. – 350 с. – (Серія «Альма-матер»).

Читання для дитини дає небуденні враження і теми для роздумів. А розпізнана мудрість книг допомагає їй ставати особистістю. Щоб дитина обирала цінні книги, правильно думала про них і розвивала свій літературний смак, їй потрібен кваліфікований порадник. Завжди ним є вчитель, і саме майбутнім педагогам адресований цей підручник. Він пропонує естетично вмотивовану періодизацію історії літератури для дітей та юнацтва, розкриває її особливості, методику аналізу та інтерпретації творів фольклору і найпомітніших авторів від давнини до сьогодення.

Підручник прислужить педагогам, дитячим психологам, фахівцям із дитячого читання, працівникам бібліотек, батькам, авторам і дослідникам творів для дітей та юнацтва.

8. Мовчун А. І. Рідне слово: українська дитяча література : навч. посіб. : у 2 кн. / А. І. Мовчун, З. Д. Варавкіна. – Київ : Арій, 2007. – Кн. 1. – 656 с.

Цікава й багата українська література для дітей. Вона зароджувалася в глибині віків, її першооснова – в усній народній творчості.

У посібнику зібрані кращі твори для дітей, створені українськими письменниками в різні часи розвитку літератури – від давнини до сьогодення. Подаються зразки фольклорних творів для дітей.

Заслуговують на увагу оглядові статті про розвиток дитячої літератури певного періоду та розповіді про життя митців слова і їхню діяльність на ниві дитячої літератури.

Посібник призначений для студентів педагогічних вищих навчальних закладів освіти, майбутніх вчителів початкових класів та філологів. Стане також в нагоді як книга для читання дітям і батькам.

9. Мовчун А. І. Рідне слово: українська дитяча література : навч. посіб. : у 2 кн. / А. І. Мовчун, З. Д. Варавкіна. – Київ : Арій, 2007. – Кн. 2. – 646 с.

У другій книзі вміщено кращі твори новітньої української літератури XX ст. для дітей. Посібник доповнено цікавим розділом «Із сучасних збірок та журналів для дітей». Цей розділ містить кращі твори сучасних митців – читач може ознайомитися із доробком письменників, які нині працюють у дитячій літературі.

Заслуговують на увагу відомості про дитячі журнали XX століття, про лауреатів премії імені Лесі Українки та премії імені Олени Пчілки видавництва «Веселка».

10. Перлини творчості: дитяча література українського зарубіжжя : хрестоматія : навч. посіб. / упоряд.: А. М. Богданюк, І. С. Руснак. – Чернівці : Букрек, 2012. – 447 с.

Хрестоматію укладено відповідно до програми курсу «Виховний потенціал дитячої літератури українського зарубіжжя». Містить зразки художніх творів українських дитячих письменників західної діаспори, зокрема країн Північної Америки – США і Канади; короткі біографічні довідки про авторів; літературно-критичні статті; інші матеріали.

Для студентів вищих навчальних закладів, учителів-практиків, усіх, хто цікавиться українською словесністю.

11. Соняшникова читанка : хрестоматія для читання дітям раннього та дошкільного віку / упоряд. Любомира Калуська. – Тернопіль : Мандрівець, 2014. – 368 с. – (Серія «Бібліотека дошкільника»).

Тематичний збірник фольклорних та художніх текстів для читання дітям першого – шостого років життя укладено відповідно до програми «Соняшник» та вікових сприймальних можливостей дітей раннього та дошкільного віку.

Для вихователів дошкільних навчальних закладів, батьків, студентів.

12. Сухомлинський В. Вічна тополя: казки, оповідання, етюди / Василь Сухомлинський. – Київ : Генеза, 2003. – 272 с.

Збірка «Вічна тополя» Василя Сухомлинського є продовженням посмертних публікацій літературної спадщини видатного педагога, ім’я якого широко відоме в Україні та поза її межами.

До книжки увійшли самобутні казки, оповідання та етюди, що вирізняються глибоким психологізмом і художньою майстерністю.

Віртуальна виставка літератури, представлена Вашій увазі, містить далеко не повний перелік видань, які знаходяться у фонді читального залу педагогічного факультету. Запрошуємо всіх бажаючих завітати до нашої книгозбірні та детально ознайомитися з книгами.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету