Архів автора Ніна Соколовська

День української мови та писемності – важливе свято для українців. Він пов’язаний зі вшануванням преподобного Нестора Літописця Києво-Печерського, автора «Повісті минулих літ».

Це свято офіційно впровадили в листопаді 1997 року. На державному рівні його закріпив Указ другого президента України Леоніда Кучми «Про День української писемності та мови». Так, він підтримав ідею громадських організацій, які хотіли підкреслити важливість нашої рідної мови.

До 2023 року це свято відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, за юліанським календарем. Святий був послідовником Кирила та Мефодія, творців слов’янського письменства, тому обрали саме цю дату для відзначення.

Однак Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Через це дати більшості релігійних свят змістилися на 13 днів назад. День української мови та писемності відзначають 27 жовтня.

Це свято набуло нового значення з початком повномасштабного вторгнення. Українці щодня відстоюють свою незалежність та національну ідентичність. У боротьбі за свободу громадяни відчувають, наскільки важливою є рідна мова та її використання.

Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова? Звідки вона прийшла? Які були в ній стилі і яка була між ними відмінність? Ви знайдете відповіді на ці питання в підручнику В. М. Русанівського «Історія української літературної мови» [8]. Далі довідаєтесь, як старослов’янська мова, що нею починалася українсько-руська писемність, поступово перетворюється в староукраїнську і дістанете відповідь на таке непросте запитання: чому староросійська літературна мова, яка живилася тими ж джерелами, що й старослов’янська, утвердилася як літературна, а староукраїнська занепала. Висвітлюються тут і початки зародження нової української літературної мови, і боротьба за розширення її функціональних меж у XX ст.

У книзі «Золоте слово : хрестоматія літератури України-Русі епохи середньоріччя IX–XV століть» [3] Василь Яременко, упорядник та редактор, знайомить читачів з основними віхами життя першого староукраїнського письменника – Літописця Нестора. Також подається переклад В. Яременка «Повісті врем’яних літ», яка являється не просто пам’яткою писемності, а й високохудожньою поетичною книгою, збіркою епічних пісень. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних та інтернаціональних почуттів, пронесених народом через тисячоліття.

У монографії Г. Півторака «Українці: звідки ми і наша мова» [7] розглядаються джерела мовно-історичних відомостей про наше минуле і на цій науковій базі популярно розповідається про найдавніших мешканців на території сучасної України, про походження слов’ян, виникнення найважливіших діалектних рис, що стали характерними особливостями української мови, пояснюються причини й передумови сучасного діалектного поділу української мови. Подаються відомості про виникнення писемності у східних слов’ян, простежується розвиток двох писемно-літературних мов у Київській Русі – церковнослов’янської та давноруської.

Історія української мови, що впродовж тривалого періоду не знаходила належного наукового висвітлення і неодноразово фальсифікувалась, нарешті стала предметом неупередженої уваги не лише фахівців, а й широкого читацького загалу. «Історія української мови : хрестоматія» [4] – перша спроба представити широкий спектр поглядів видатних учених на проблеми походження та розвитку нашої мови. Перевагу надано працям, які фактично були забороненими. Серед авторів – видатні українські вчені-мовознавці із світовим ім’ям А. Кримський, Є. Тимченко, С. Смаль-Стоцький, Ю. Шевельов, О. Горбач та ін.

Мова – феномен етносу, народу, нації, одна з основних її ознак, оскільки значною мірою забезпечує нормальне функціонування національного організму в усіх його проявах – політичному, державному, економічному, культурному. Глибинні знання про народ закладено передусім у його мові. Доки народ береже свою мову, доти він зберігає своє єство, свою етнічну єдність, а втрачає мову – втрачає себе як народ. Книга В. Жайворонка «Українська етнолінгвістика: нариси» [2] присвячена вивченню мови з огляду на її творця – український етнос, що породив мовний феномен як ключовий елемент національної культури.

У монографії І. Д. Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова» [10] розкрито еволюцію основних мовних норм. З’ясовано позамовні причини спотворення української мовної норми впродовж XX ст. Більшість практичного матеріалу почерпнуто з усного та писемного мовлення українських посадовців. Задля кращого сприйняття матеріалу в праці запропоновано афористичні думки про мовну норму, веселі бувальщини, філологічні анекдоти та мовні плакати.

Мова – специфічне і надзвичайно складне суспільне явище, могутній засіб вираження багатогранної діяльності людей. За допомогою мови людина виявляє свою людську сутність, зв’язується і спілкується з іншими людьми, виражає і передає своє сприймання і розуміння навколишнього світу, виявляє свою волю, свій розум, свої почуття і емоції. Мова організовує людей у процесі суспільного виробництва. Для кожного народу мова – це його неоціненний скарб. У книзі «Мова – народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу» [6] зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів).

Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці і культурі мови. Культура мови – складова частина культури. У «Довіднику з культури мови» [1] висвітлено сучасний зміст поняття «культура мови», наголошено на значенні культури мови для утвердження літературного стандарту національної мови. Наведено конкретні випадки слововживання, труднощів граматики та правопису, правильного вживання великої та малої літер, написання імен і прізвищ, пунктуації в ділових паперах.

Навчальний посібник Л. І. Мацька «Культура української фахової мови» [5] створено відповідно до сучасних концепцій викладання української мови за професійним спрямуванням і зорієнтовано на формування у студентів мовнокомунікативних компетенцій У ньому розглянуто загальні відомості з курсу культури сучасної української мови, стилістичну диференціацію сучасної української мови, специфіку професійної, наукової і ділової мови, текстові норми наукового та офіційно-ділового стилів, правила оформлення наукової роботи і ділових паперів.

«Українська мова : енциклопедія» [9] – видання, в якому на основі досягнень сучасного мовознавства в систематизованій і водночас стислій та доступній формі подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В енциклопедії розкрито термінологічні одиниці, номенклатурні одиниці, розглянуто різні аспекти опису української мови. Багато статей присвячено мовознавцям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови, філологічної науки тощо. В низці статей ідеться про установи та організації, друковані органи, які ведуть дослідження і пропаганду української мови, рідного слова.

Українська мова – одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і скарб. Українську мову неодноразово забороняли і намагалися викорінити, а над її носіями вчиняли геноцид. Мова – це миролюбна зброя, якої боїться будь-який ворог і яка єднає Націю. Сьогодні, як ніколи, українська мова захищає нас і зберігає силу нашого непереможного духу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Довідник з культури мови: [посібник] / [С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, Н. М. Сологуб та ін.] ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Київ : Вища школа, 2005. – 399 с.
2. ЖайворонокВ. Українська етнолінгвістика: нариси : навч. посіб. / Віталій Жайворонок ; [відп. ред. Г. П. Півторак] ; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Уманський держ. пед. ін-т ім. Павла Тичини. – Київ : Довіра, 2007. – 262 с.
3. Золоте слово: хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя ІХ–ХV ст. : в 2-х кн. / упоряд.: Василь Яременко, Оксана Сліпушко ; за ред. проф. Василя Яременка. – Київ : Аконіт, 2002. – Кн. 1 : Література раннього Середньовіччя (до 988 року). – 784 с.
4. Історія української мови: хрестоматія / упоряд.: С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко ; [голов. ред. М. С. Тимошик]. – Київ : Либідь, 1996. – 288 с.
5. МацькоЛ. І. Культура української фахової мови : навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – Київ : Академія, 2007. – 360 с. – (Альма-матер).
6. Мова– народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу / упорядник Олекса Тихий ; [післяслово Осипа Зінкевича]. – Київ : Смолоскип, 2007. – 416 с.
7. ПівторакГ. Українці: звідки ми і наша мова : [монографія] / Григорій Півторак ; АН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – Київ : Наукова думка, 1993. – 200 с.
8. РусанівськийВ. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – Київ : АртЕк, 2001. – 392 с.
9. Українська мова: енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тарасенко, М. П. Зяблюк [та ін.] ; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови НАН України. – 3-є вид., зі змінами і допов. – Київ : Українська енциклопедія, 2007. – 856 с.
10. ФаріонІ. Мовна норма: знищення, пошук, віднова : монографія / Ірина Фаріон. – Вид. 2-ге, допов. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. – 336 с.

Тамара Сологуб,
завідувач сектору читального залу
факультету педагогічної освіти і мистецтва

23 жовтня 2026 року в межах співпраці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Інституту педагогіки НАПН України відбулася онлайнова зустріч викладачів кафедри теорії та методик початкової освіти з науковими співробітниками відділу початкової освіти імені О. Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України. До заходу також долучилися здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня освітньо-професійної програми «Початкова освіта».

Зустріч охопила два важливі напрями співпраці: удосконалення освітньо-професійних програм «Початкова освіта» першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти та ознайомлення з актуальними векторами наукових досліджень у галузі початкової освіти.

До обговорення освітніх програм долучилися завідувачка відділу Тетяна Васютіна, а також науковиці, авторки шкільних підручників і навчальних посібників для початкової школи Оксана Онопрієнко, Наталія Листопад та Оксана Вашуленко. Учасники зосередили увагу на актуальності змісту програм, їх відповідності сучасним тенденціям розвитку початкової освіти, формуванні професійних компетентностей майбутніх учителів і практичній спрямованості їхньої підготовки. Під час конструктивного діалогу обговорили можливості оновлення освітніх компонентів і врахування сучасних наукових підходів у підготовці педагогів.

У межах діалогу-зустрічі «Актуальні вектори досліджень у галузі початкової освіти» Тетяна Васютіна, доктор педагогічних наук, професор, презентувала сучасні напрями наукового пошуку, ознайомила учасників із дослідницькими напрацюваннями співробітників Інституту педагогіки НАПН України й окреслила можливості їх використання під час підготовки кваліфікаційних робіт магістрантів. Особливу увагу приділила науковим виданням, методичним розробкам і діагностичному інструментарію, які можуть стати у пригоді майбутнім педагогам під час проведення власних досліджень.

Зустріч стала нагодою для професійного й наукового діалогу, обміну досвідом й обговорення перспектив розвитку підготовки вчителів початкових класів. Висловлені рекомендації та пропозиції сприятимуть подальшому вдосконаленню освітньо-професійних програм, а ознайомлення з актуальними науковими напрацюваннями допоможе магістрантам поглибити дослідницькі компетентності й реалізувати власні наукові ідеї.

Дякуємо колегам з Інституту педагогіки НАПН України, зокрема Тетяні Васютіній, за змістовне спілкування, фахові поради й відкритість до співпраці.

Кафедра теорії та методик початкової освіти

У жовтні на Хмельниччині традиційно стартував масштабний культурно-мистецький проєкт, спрямований на популяризацію польської культури та зміцнення міжкультурних зв’язків. У межах цієї ініціативи 17 жовтня 2026 року відбувся Фестиваль польської культури «Перлина Поділля», учасником якого став вокальний ансамбль «Подолянки».
Творчий колектив об’єднав викладачів, здобувачів та випускників Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти. На фестивальній сцені університетську спільноту гідно представили:
– Олена Аліксійчук – доцент кафедри музичного мистецтва;
– Вікторія Федорчук – доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти;
– Поліна Маринюк – здобувачка вищої освіти;
– Алойза Веселовська та Вікторія Пенцак – випускниці спеціальності Середня освіта (Музичне мистецтво).
Окрім творчої складової, поїздка мала важливе практичне значення. У межах фестивалю представники університету провели активну профорієнтаційну роботу із випускниками Мацьковецької гімназії Хмельницької області. Старшокласників ознайомили з перевагами навчання в К-ПНУ, особливостями вступної кампанії та творчим життям кафедри, запросивши їх поповнити лави майбутніх педагогів-музикантів.

Кафедра музичного мистецтва

Мистецтво не має кордонів, і найкращим доказом цього є  Міжнародний день художника – 25 жовтня, який об’єднує творців з усіх куточків планети.  Цей день заснований на честь дня народження великого Пабло Пікассо і символізує незламну силу творчого самовираження. Для нас цей контекст є особливим, адже зовсім нещодавно, у другу неділю жовтня,  ми вже відсвяткували День українського художника, віддавши шану національним традиціям та майстрам. Проте справжнє мистецтво народжується зовсім поруч – у майстернях талановитих художників нашого рідного краю, які втілюють красу нашої малої батьківщини на своїх полотнах.

Невичерпну скарбницю української національної культури складає мистецька спадщина Поділля. Подільський край, зокрема Кам’янеччина, багатий  мистецькими традиціями. У Кам’янці-Подільському, який упродовж багатьох століть набув слави культурної столиці Поділля, шліфувалась майстерність багатьох майстрів пензля. Мистецькі  джерела стародавнього Кам’янця сягають незвіданих глибин минулого. Черпаючи натхнення в нетлінних сюжетах Кам’яної квітки, митці із сивої давнини і до сьогодні оспівують її неповторну велич і красу.

Пропонуємо ближче пізнати творців нашого краю за допомогою огляду літератури:

У монографії Бренюк А. Г. Графіка Кам’янця-Подільського в художній культурі краю ХХ століття [1] висвітлено художнє життя  Кам’янця-Подільського в контексті розвитку культури ХХ ст.; визначено чинники, що сприяли виникненню на теренах міста регіональної графічної школи й окреслено етапи її розвитку в особах митців; проаналізовано художньо-педагогічну діяльність і культурологічні напрями роботи художників-графіків; подано видову, сюжетно-тематичну й художньо-стильову характеристику їх творчості, встановлено техніки втілення художніх творів; запропоновано методичні рекомендації щодо впровадження досліджуваного матеріалу в мистецтвознавче краєзнавство.

Книга Мистецький розмай Леоніда Сорокатого[4] – це  історія життя художника, як люстерко, в якому віддзеркалилася історія рідного Поділля. Злети й падіння, успіхи й негаразди, перемоги й поразки – довгий складний шлях Леоніда Олексійовича  позначений творчістю. Наскрізною у творчості Л. Сорокатого є велика серія акварельних композицій із зображенням архітектури  стародавнього Кам’янця. Митець за покликом душі  не байдужий до натури, чи то польові квіти, соковиті фрукти, безкраї подільські краєвиди, чи по-модерному  дивакуваті риби. Несподіване та водночас абсолютно органічне поєднання – це симфонія внутрішнього світу Леоніда Сорокатого, де кольори, звуки, запахи, смаки злилися в єдину дзвінку мелодію.

Монографія Урсу Н. О. Чари козацького письма. Мальовниче життя Бориса Негоди [5]  присвячена розгляду життя і творчого доробку видатного представника мистецької школи Поділля, заслуженого художника України, лауреата численних  всеукраїнських та регіональних премій, професора кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка Бориса Михайловича Негоди. Життєпис художника переплітається  з основними віхами професійного росту митця, з розвитком графічної та живописної майстерності, вдосконаленням у мистецтві плакату та шрифтових композицій.

У виданні розкриваються характерні риси творчої спадщини Бориса Негоди, яка є вагомою складовою подільської культури, зокрема художньої творчості на Кам’янеччині. Особлива увага приділена створенню художником власного скоропису, поєднаного з символікою козацького життя і побуту. Масштабна творча праця митця занурить читача у надзвичайний світ козацького письма, допоможе зрозуміти таємниці традиційного українського мистецтва.

Альбом «Іван Кляпетура. Скульптура. Живопис. Графіка» [2]   – видання , що відкриває читачеві глибину художнього світу та пластичного мислення скульптора Івана Кляпетури.

Крила творчості Івана Кляпетури обіймають безкраї простори мистецтва.  Легко й сміливо майстер підкорює пластику дерева, каменю, скла, поринає у світ кольору та фактури, приборкує непокірну лінію. Модернова скульптура, академічний і авангардний живопис, символічна графіка полонять глядача і примушують вдивлятися, замислюватися,  а головне – відчувати! Відчувати красу, природу, людину. Відчувати так сильно та пристрасно, як відчуває сам митець!

Альбом Н. Лашко, І. Лашко. Арт- квілт. Вишивка соломкою[3] містить роботи   членів Національної спілки майстрів народного мистецтва України Н. С. Лашко та І. В. Лашко виконані в оригінальній техніці  вишивки соломкою  та арт-квілт. В альбомі також подані роботи  студентів Наталії Семенівни Лашко.

Цей альбом є глибоким дослідженням пластичних можливостей природних матеріалів, де автори виступають як новатори, трансформуючи вишивку соломкою в елітарне образотворче мистецтво.

Шановні читачі, гортаючи сторінки запропонованих книг,  Ви неодмінно відчуєте велич мистецтва, наповненого силою духу українського народу.

Шануймо творчість наших земляків – мистецтво могутнє і ліричне, виношене й виплекане із самого життя.

Література:

1. Бренюк А. Г. Графіка Кам’янця-Подільського в художній культурі краю ХХ століття / А. Г. Бренюк. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 271 с.: іл.
2. Іван Кляпетура. Скульптура. Живопис. Графіка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. – 20 с. : іл.
3. Lashko Natalya. Lashko Illya. Art quilt. Straw embroidery = Лашко Наталія. Лашко Ілля. Арт- квілт. Вишивка соломкою . – Кам’янець- Подільський, 2018.
4. Мистецький розмай Леоніда Сорокатого. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 23 с.: іл.
5. Урсу Н. О. Чари козацького письма. Мальовниче життя Бориса Негоди : монографія / Н. О. Урсу, У. М. Бугерчук. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 152 с.: іл.

Надія СКОРОПАД,
бібліотекар читального залу мистецької літератури

23 жовтня за сприяння адміністрації і профкому студентів, аспірантів та докторантів відбулося традиційне нагородження переможців річного рейтингу здобувачів вищої освіти серед студентів факультетів/інституту та університету за результатами 2025-2026 н. р.

За результатами рейтингу успішності визначено кращих студентів:

На історичному факультеті:
– Іван Олійник (І місце);
– Савелій Грига (ІІ місце);
– Юлія Боднар (ІІІ місце).

На факультеті педагогічної освіти і мистецтва:
– Анастасія Шкіль (І місце);
– Евеліна Стахурська (ІІ місце);
– Марія Онишко (ІІІ місце).

На природничо-економічному факультеті:
– Марія Шевчук (І місце);
– Іванна Семенюк (ІІ місце);
– Аріна Савіцька (ІІІ місце).

На факультеті іноземної філології:
– Юлія Щекань (І місце);
– Катерина Боль (ІІ місце);
– Олена Григорчук (ІІІ місце).

На факультеті спеціальної освіти, психології то соціальної роботи:
– Яна Баранська (І місце);
– Яна Будзінська (ІІ місце);
– Соломія Яценко (ІІІ місце).

У навчально-науковому інституті української філології та журналістики:
– Анастасія Ковальська (І місце);
– Вікторія Білецька (ІІ місце);
– Ірина Бурлак (ІІІ місце).

На факультеті фізичної культури, спорту і реабілітації:
– Станіслав Бірюк (І місце);
– Катерина Гринчак (ІІ місце);
– Ростислав Биков (ІІІ місце).

На фізико-математичному факультеті:
– Юліана Некрасова (І місце);
– Ольга Гакман (ІІ місце);
– Микита Фенцур (ІІІ місце).

За результатами загальноуніверситетського рейтингу переможцями стали:
– Анастасія Ковальська (І місце);
– Вікторія Білецька (ІІ місце);
– Іван Олійник (ІІІ місце).

Із вітальним словом виступила в.о.ректора університету Наталія Бахмат, яка привітала переможців із досягнутими результатами, подякувала за сумлінне навчання, активну участь у науковій, громадській та культурній діяльності університету, а також побажала здобувачам нових звершень і професійного зростання.

Здобувачі освіти отримали цінні подарунки та грошові нагороди за високі показники в навчальній, науковій і громадській діяльності.

Щиро вітаємо найуспішніших студентів К-ПНУ!

Пресцентр

З нагоди 108-ї річниці від дня заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, відзначено активну та ініціативну студентську молодь, яка робить вагомий внесок у розвиток університетської спільноти.

Марія Онишко, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності «Початкова освіта», нагороджена грамотою в номінації «Лідер студентських ініціатив».

Ця відзнака – визнання її активної громадянської позиції, організаторських здібностей, ініціативності, уміння об’єднувати молодь навколо спільних ідей, впроваджувати нові проєкти, створювати насичене університетське життя та ефективно відстоювати інтереси здобувачів вищої освіти.

Щиро вітаємо Марію із заслуженою нагородою! Пишаємося твоєю активністю, наполегливістю та прагненням змінювати університетське життя на краще!

Кафедра теорії та методик початкової освіти

Шановні викладачі, працівники факультету, здобувачі вищої освіти і аспіранти, щиро вітаємо з 66-річчям від дня заснування факультету педагогічної освіти і мистецтва!
Нехай факультет процвітає здобутками свого колективу на довгі і щасливі роки!
Бажаємо всім міцного здоров’я, натхнення, здійснення задумів і мрій під мирним небом!

Деканат факультету педагогічної освіти і мистецтва

У межах щорічного моніторингу освітніх програм Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка було проведено зустріч з учителями початкових класів Маківської сільської територіальної громади. Ініціаторами й організаторами заходу стали завідувач кафедри теорії і методик початкової освіти, гарант освітньо-професійної програми «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Мєлєкєсцева, гарант освітньо-професійної програми «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти, доктор педагогічних наук, професор Наталія Бахмат і керівник навчально-методичного відділу, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Гудима.

Під час зустрічі гаранти освітніх програм забезпечили обговорення актуальних питань їх реалізації, якості підготовки майбутніх учителів початкової школи та відповідності змісту освіти сучасним потребам початкової освіти. Керівник навчально-методичного відділу долучилася до обговорення питань навчально-методичного забезпечення освітнього процесу та вдосконалення організації освітньої діяльності.

Учителі-практики поділилися професійним досвідом, окреслили актуальні запити Нової української школи й надали пропозиції щодо посилення підготовки майбутніх педагогів.

Зустріч стала важливим кроком у розвитку партнерської взаємодії кафедри із закладами загальної середньої освіти та сприяла узгодженню змісту професійної підготовки майбутніх учителів із сучасними вимогами педагогічної практики.

Кафедра теорії і методик початкової освіти

15 жовтня 2026 року в межах проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання початкової освіти: досвід, реалії, перспективи» організовано науково-методичний діалог «Сучасна початкова освіта: синергія науки, громади та шкільної практики» на базі кафедри теорії та методик початкової освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка за участі вчителів початкових класів Маківської територіальної громади (Шатавський і Маківський ліцеї, Чечельницька та Слобідкорахнівська гімназії).

Із вітальним словом до учасників заходу звернулася Світлана Миронова, проректор із наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор, а модерувала – Наталія Гудима, керівник навчально-методичного відділу, кандидат філологічних наук, доцент.

Залучення вчителів-практиків до академічного середовища дозволяє почути голос громади, врахувати регіональний контекст і сформувати той самий необхідний професійний вектор. Це прямий зв’язок, який гарантує, що наші здобувачі вищої освіти здобувають актуальні навички, затребувані в сучасній українській школі.

Під час насиченої програми науковці кафедри теорії та методики початкової освіти та педагоги-практики об’єднали зусилля навколо найнагальніших викликів сьогодення, зокрема формування ключових компетентностей НУШ: від розвитку комунікативної та читацької грамотності до критичного мислення, медіаграмотності й технологічної освіти, розвитку фінансової грамотності й саморегуляції молодших школярів. Обговорили важливі теми подолання тривожності в умовах війни, психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями емоційно-вольової сфери й інклюзивних практик.

Учителі розкрили особливість формувального оцінювання досягнень молодших школярів у їхній громаді, а також роль арттерапевтичних технологій уроках.

На завершення заходу завідувач кафедри, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Мєлєкєсцева вручила сертифікати учасникам, а також висловила подяку керівникам і педагогічним колективам закладів освіти за високий професіоналізм, відданість справі й підготовку прекрасних учителів.

Дякуємо нашим партнерам – учителям початкових класів за відкритість, креативність, інноваційність. Працюємо разом заради якісної, сучасної та людиноцентричної освіти наших дітей!

Кафедра теорії та методик початкової освіти