Архів категорії Новини

АвторНіна Соколовська

Вітаємо Мар’яну Леонтюк!

Вітаємо реставраторку МАР’ЯНУ ЛЕОНТЮК з нагородженням ГРАМОТОЮ Адміністрації і профкому студентів, аспірантів та докторантів за 1 місце в рейтингу успішності серед студентів педагогічного факультету за результатами 2019-2020 навчального року!

АвторНіна Соколовська

Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох… (До 85-річчя від дня народження Б.І. Олійника)

Коли вже народився ти поетом,
За все відповідай у цім житті.
Борис Олійник

Борис Олійник – унікальна постать не лише в українській літературі, а взагалі у вітчизняній культурі, політиці, філософії… Автор понад 40 книжок віршів, поем, есе, гострих і публіцистичних статей. Він створив свій неповторний поетичний світ чистих, високих почуттів та глибокої філософії, з чітко означеним ритмічним контуром, самобутньою ритмомелодикою і оригінальним словниковим ландшафтом. Твори Бориса Ілліча перекладались російською, чеською, словацькою, болгарською, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Б. Олійник належить до числа тих небагатьох сучасних поетів, яких упізнають з перших рядків.

Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в с. Зачепилівка, Полтавська область. Друкуватися почав ще в школі. Після закінчення десятилітки в 1953 році вступив на факультет журналістики Київського Шевченківського держуніверситету, який закінчив у 1958 році.

У 1958 році працював завідуючим відділу республіканської газети «Молодь України».

З 1962 по 1973 рік працював в журналі «Ранок». Пройшов шлях від простого кореспондента до головного редактора. Був заступником головного редактора журналу «Дніпро» та старшим редактором видавництва «Дніпро».

З 1971 по 1974 рік – заступник голови правління Спілки письменників України.

З 1974 по 1991 рік – завідувач відділу, член редколегії журналу «Вітчизна».

З 1976 по 1991 рік – Секретар Спілки письменників України та СРСР. Член ЦК КПУ і ЦК КПРС.

У 1999 році Голова Комітету з Державних премій України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва при Раді Міністрів України.

Побував майже в усіх «гарячих точках» міжетнічних конфліктів колишнього Союзу – побував в зоні Югославської трагедії, був проти ембарго Сербії, бував у «гарячих точках» Боснії-Герцоговини, під час перебування в Сербії потрапив під бомбардування натівців.

Борис Олійник, по суті, зупинив будівництво промвузла у Каневі, що загрожувало усипальниці Т. Г. Шевченка. Ще у Верховній Раді УРСР виступив проти зведення мосту через Хортицю, що й змусило урядовців відкласти реалізацію свого наміру. У 1995 року Борису Іллічу присвоєне звання «Почесний громадянин Канева».

Один із фундаторів Українського фонду культури, з 1987 року очолює його на громадських засадах. Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи. У 2002 році присвоєно звання «Почесний громадянин міста Києва».

Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік – заступник Голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР). У 1980 – 1991 депутат Верховної Ради УРСР X, XI скликань, голова Комісії Верховної Ради з питань освіти і культури. Депутат Верховної Ради України 1–4 скликань (1992–2006).

З 1995 по 2006 рік – Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи.

З 1996 по 2006 рік – віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи.

У 1987 році обраний дійсним членом Міжнародної слов’янської академії. З 1990 року дійсний член Національної Академії Наук України.

З 1992 року обраний академіком Української екологічної академії наук. Голова Українського фонду культури, співголова Форуму слов’янських народів.

5 липня 2010 року Указом Президента України Бориса Ілліча Олійника призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Помер Борис Олійник 30 квітня 2017 року на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби.

Твори Бориса Ілліча Олійника, за словами О. Гончара, «позначають творчі звершення того бурхливого, щедро обдарованого покоління, яке разом із старшими письменниками забезпечило українській літературі довготривале і нині цілком почесне місце».

У книгах письменника розкривається індивідуальний, глибоко одухотворений світ нашого сучасника, який у складних протиріччях буденності настійно відшукує джерела людськості і суспільного поступу. Поета не приваблює надмірна монументальність і помпезність, він залишається у колі звичайних людських подій і фактів, таких безумовних моральних цінностей, як Батьківщина, Мати, Земля, Хліб…, він глибоко переживає плинність і минущість людського віку, осмислює іноді болючі в своїй основі зв’язки між поколіннями.

Визначні риси творчості Б. Олійника – громадський неспокій, патріотизм, турбота про долю рідного народу – про його «хліб і пісню».

До книги Б. І. Олійника «Поезії» [4] ввійшли кращі ліричні вірші та поеми. Читаєш поезію Б. Олійника – і ніби чуєш тихий розважливий голос мудрого поета-філософа, відчуваєш, як оживає у звичайних словах їхня внутрішня форма, викликаючи в уяві поетичний образ, що сягає своїм корінням глибоких джерел народної мови.

Поезії про війну, пам’ять про полеглих невід’ємна частина поетичної творчості Бориса Олійника. Мова його поезій на цю тему збагачує мову української поетичної мови, розширює її словесні можливості. Це словесно-художній пам’ятник фронтовикам і тим, хто відійшов у вічність. «Ми все у пам’ять записали, тривкішу від сучасних перфокарт» так каже про це поет від імені свого покоління.

Читаючи поезії Бориса Олійника, ми замислюємося, чому так багато в літературі написано про матерів, про батьків взагалі. На нашу думку, це питання майже риторичне: всі ми різні, це зрозуміло, але кожен з дитинства пам’ятає тепло та турботу матерів, ця тема близька і зрозуміла усім. І, напевне, не тільки усе сказане зумовлює увагу до образу матері в літературі усіх часів та народів. Любов сина чи доньки до матері відображує любов до всього роду, безперервний зв’язок поколінь у межах нації, тож не можна любити народ, не шануючи своїх батьків, так само і любов до батьків неодмінно вливається в більшу ріку – у любов до народу.

Збірка поезій про матір Б. Олійника «Сива ластівка» [6] пройнята тонким ліризмом, щирістю. Мати в нього – уособлення всього доброго й чесного в житті. Поет порівнює її з сонцем – символом життя й чистоти.

Поезії про матір у Бориса Олійника найщемкіші, найліричніші, вони стали пісенними перлами української культури.

Не байдужий Б. Олійник і до вічних тем життя і смерті, кохання, любові й пошани до історичного минулого… Віршам і поемам Бориса Олійника властиве прагнення глибоко проникати в соціально-політичні, філософські проблеми, які хвилюють суспільство. У книзі Б. Олійника «Поеми» [5] представлено кращі поеми автора: «Дорога», «Доля», «Урок», «Заклинання вогню», «Сиве сонце моє», «У дзеркалі слова», «Дума про місто», «Крило».

Тему спадкоємності людського духу, взаємозв’язку минулого і сучасного Олійник успішно розробляє у багатьох творах.

Поезія «Батьки і діти» [1] це ніби монолог сина, який запевняє своїх батьків і дідів:

Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо ваша кров пульсує в нашій долі…
Батьки і діти… Діти і батьки…
Нам нічого ділить на спільнім полі.

Образні деталі підкреслюють думку про спільність і неподільність інтересів молодшого і старшого поколінь людей. Для батьків і дітей дорогі й священні «вічна Тарасова мука», «шабля незагублена Сіркова і Лисенкова дума неземна», кортеж тополь по Україні… Це «все батьківське, але й синівське теж!»

Немає поета, який би не замислювався над значенням слова. Олійник – не виняток: метафора у дзеркалі слова дала назву окремій збірці поета. Що читач має побачити в дзеркалі авторового слова? Насамперед себе, тобто перевірити, чи приймає він поетове слово як своє й чи відчуває його щирість, спорідненість із традиціями народного світосприймання, народної мови, причому не в розумінні відбиття особливостей місцевої говірки, а народної в сенсі занурення в глибини семантики загальновживаного слова, його значення в мовомисленні українців. До книги Б. І. Олійника «Основи: поезії, поеми» [2] увійшли вибрані твори українського поета і громадського діяча, лауреата Шевченківської премії. Утвердження людської особистості, висоти духу і моралі, протистояння злу і насильству – головні мотиви творчості Бориса Олійника.

Борис Олійник – це людина, яка уміла любити людей. Він підтримував і допомагав. Робив це безкорисливо й щиро. Кожне слово його віршів торкається душі. Його «Пісню про матір» [3] знає кожен. Знайдіть людину, яка б не заплакала почувши її рядки!

У поетичному світі Б. Олійника – свята любов до Матері і Слова, до Роду і Народу… Поезія Бориса Ілліча вчить нас гідності, чесності, пам’яті до історії, любові до природи, шанобливого ставлення до батьків, поваги до жінки. Ці теми дуже близькі поетові, бо вони – саме життя.

Творчість Бориса Олійника є надзвичайно правдивою. Він ніколи нічого не замовчував. Він міг сказати все в обличчя. Мені подобається те, що він жив, як писав: відстоював культурні пам’ятки нашого народу, відстоював його права. І мені здається, що таким і має бути справжній поет!

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Олійник Б. Батьки і діти / Борис Олійник // Мовчун А. І. Рідне слово : українська дитяча література : навч. посіб. : у 2 кн. / А. І. Мовчун, З. Д. Варавкіна. – Київ : Арій, 2007. – Кн. 2. – С. 262.

  2. Олійник Б. Основи : поезії, поеми / Борис Олійник. – Перевид., переробл. – Київ : Дніпро, 2015. – 694 с.

  3. Олійник Б. Пісня про матір / Борис Олійник // Живиця : хрестоматія української літеретури XX ст. : у 2 кн. /за ред. М. М. Конончука. – Київ : Твім інтер, 1998. – Кн. 2. – С. 449–450.

  4. Олійник Б. Поезії / Борис Олійник. – Київ : Дніпро, 1986. – 343 с.

  5. Олійник Б. Поеми / Борис Олійник. – Київ : Дніпро, 1983. – 183 с.

  6. Олійник Б. І. Сива ластівка : поезії про матір / Б. І. Олійник. – Київ : Веселка, 1979. – 104 с.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Представлений Вашій увазі бібліографічний огляд літератури – далеко не повний список видань, які знаходяться у фонді читального залу педагогічного факультету. Запрошуємо всіх бажаючих завітати до нашої книгозбірні та детально ознайомитися з життєвим та творчим шляхом видатного українського поета – Бориса Ілліча Олійника.

АвторНіна Соколовська

Щиро вітаю з 60-річчям від дня заснування педагогічного факультету!

Шановні колеги, співробітники, студенти педагогічного факультету! Щиро вітаю вас зі славною датою – 60-річчям!
Шлях, який пройшов наш факультет, це шлях становлення, розвитку, здобуття досягнень у науковій, навчальній, культурно-просвітницькій роботі, визнання як потужного підрозділу університету. Тисячі випускників педагогічного факультету успішно працюють у навчальних закладах, наукових установах та інших сферах України.
Зичу вам подальшої успішної праці, сили і натхнення, нових творчих злетів, щастя, радості, здоров’я!

Лабунець В.М., декан педагогічного факультету

АвторНіна Соколовська

Підсумки тижня в освіті: головні події

Вступна кампанія 2021 року запланована на липень. За словами Сергія Шкарлета, метою проведення вступної кампанії в липні є надання вступникам і членам приймальних комісій часу на відпочинок перед початком навчального року.

Пропонуємо перелік найбільш значних подій минулого тижня, що відбулись в українській освіті

АвторНіна Соколовська

Як подати статтю до збірника наукових праць «Педагогічна освіта: теорія і практика»

Для того, щоб мати можливість подавати статті до збірника наукових праць «Педагогічна освіта: теорія і практика» та перевіряти поточний статус своїх подань необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вхід можна здійснити з сайта педагогічного факультету, вибравши пункт верхнього меню “Збірник” або за посиланням: http://pedosv.kpnu.edu.ua/

З покроковою інструкцією можна ознайомитися у верхньому меню “Для авторів” сайта збірника наукових праць «Педагогічна освіта: теорія і практика» або за посиланням: http://pedosv.kpnu.edu.ua/pages/view/redkolegia

АвторНіна Соколовська

Студентське самоврядування педагогічного факультету (2020-2021 н.р.)

Голова студентського самоврядування факультету
Яворська Ольга
(студентка 2 курсу, спеціальність: дошкільна освіта)
Заступник голови студентського самоврядування факультету
Тодосійчук Христина
(студентка 2 курсу, спеціальність: дошкільна освіта)
Студентський актив:
Усач Ірина – 3 курс (DOp1-B18)
Тюменєва Дар’я – 3 курс (DOL2-B18)
Микитюк Ірина – 2 курс (РО2-B19)
Світлик Марія – 4 курс (РО1-B17)
Юшко Анастасія – 2 курс (ОМх1-B19)
Тодосійчук Христина – 2 курс (DО1-B19)
Вуйчик Марія – 4 курс (РО2-B19)
Кожухівська Єлизавета – 2 курс (ОDR1-B19)
Кушнір Софія – 1 курс (DО1-B20)
Магас Олександра – 1 курс (DО1-B20)
Трачик Василина – 2 курс (DО1-B19)
Чорна Катерина – 1 курс (DО1-B20)
Блинду Ольга – 1 курс (РО1-B20)
АвторНіна Соколовська

Кристина Русанова та її вироби

Кристина Русанова – випускниця магістратури педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка 2019 року. Навчалася за спеціальністю 014 Середня освіта (Образотворче мистецтво),  заочна форма.

Дипломна робота “ПОЛІТ” та інші вироби майстрині

« 1 of 2 »

 

 

АвторНіна Соколовська

Вітаємо переможців Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт!

Студенти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка гідно представили свій навчальний заклад у другому турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузей знань і спеціальностей у 2019-2020 навчальному році.

Переможцями конкурсу стали такі студенти педагогічного факультету:
Оксана Крива — Диплом III ступеня (науковий керівник — Бахмат Наталія Валеріївна, професор);
Марина Радзієвська — Диплом III ступеня (науковий керівник — Мелєкесцева Наталія Василівна, доцент);
Валентина Піщевська — Диплом III ступеня (науковий керівник — Гордійчук Мар’яна Сидорівна, доцент).