Архів категорії Новини

25 лютого 2026 року у читальній залі педагогічного факультету відбувся літературний круглий стіл, присвячений 155-й річниці від Дня народження Лесі Українки. Захід об’єднав студентів і викладачів кафедри теорії та методик дошкільної освіти у щирому прагненні доторкнутися до духовної спадщини видатної української поетеси. У теплій, камерній атмосфері всі учасники розмістилися за круглим столом, що сприяло відкритому діалогу, обміну думками та емоціями. Звучали поетичні рядки, роздуми про силу Лесиного слова, його незламність, глибину й актуальність у сучасному світі.

Детальніше – на сайті кафедри теорії та методик дошкільної освіти

В історії кожної нації є особистості, унікальні своєю багатогранністю, призначенння яких – осмислювати історичне минуле й прокладати шлях у майбутнє. Протягом віків саме вони, мислителі й речники, будили в українському народові почуття історичної самобутності, ідентичності, власної гідності та закликали до волі й незалежності, саме на них трималося духовне життя нації. До таких видатних постатей українства належить легендарна поетеса, публіцист, мислитель і громадський діяч, велика жінка України Леся Українка – Лариса Петрівна Косач. По собі вона залишила великий літературний доробок – вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

25 лютого 2026 року – ювілейна дата: 155 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач, 1871–1913).

Невипадково саме в день народження видатної поетеси, драматургині, перекладачки та громадської діячки, яка стала символом національного духу, патріотизму, інтелекту, почали відзначати День української жінки, щоб підкреслити справжню роль жінок у розвитку національної культури.

Леся Українка народилася в 1871 році в Новограді-Волинському в інтелігентній та патріотичній родині, де культивували любов до української мови й культури. Її мати – письменниця Олена Пчілка, а дядько – відомий громадський діяч Михайло Драгоманов. У ранньому віці Леся Українка була надзвичайно талановитою, допитливою й сильною особистістю, а її дитинство стало фундаментом для майбутньої творчості й громадської діяльності.

Свій перший вірш «Надія» Леся написала в 9 років. Це стало початком її літературного шляху. Через хворобу вона не відвідувала школу, але здобула блискучу домашню освіту – вивчала іноземні мови, музику, літературу. Володіла понад десятьма мовами. Леся чудово грала на фортепіано. Дитинство на Волині сформувало її світогляд: краса лісів і річок надихала на поетичні образи, які згодом ожили в драмі-феєрії «Лісова пісня», яку Леся Українка написала за дванадцять днів. Вона вдосконалила жанр драматичної поеми, вивівши українську літературу на європейський рівень.

Леся Українка – авторка дванадцяти поем, понад сорока прозових і драматичних творів, двохсот сімдесяти віршів, близько тисячі листів, публіцистичних статей та перекладів світової класики.

25 лютого в Україні дедалі більше утверджується неофіційне, але символічне свято – День української жінки (День українки). Образ Лесі Українки уособлює силу духу, боротьбу за права жінок і розвиток української літератури. День українки поєднує минуле і сучасність: від княгинь до сучасних героїнь науки, культури та фронту. А ювілей Лесі Українки – це нагадування, що українська жінка завжди була і залишається носієм незламності, творчої енергії та національної гідності.

Щороку в лютневі дні Україна та українська діаспора за кордоном вшановують геніальну українську поетесу, полум’яного патріота своєї Вітчизни. З нагоди відзначення 155-річчя від дня народження Лесі Українки в читальному залі педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка організована книжкова експозиція «Безсмертне слово Лесі Українки». Експоновані видання представлені двома розділами.

Перший розділ – «Літературна спадщина Лесі Українки» знайомить з творами видатної поетеси.

Другий розділ – «Творчість Лесі Українки в контексті національної освіти» презентовано літературою про видатну українську поетесу, які знаходяться у фонді бібліотеки.

Для ознайомлення з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки запрошуємо всіх бажаючих завітати до книгозбірні педагогічного факультету та ознайомитися з експозицією «Безсмертне слово Лесі Українки», яка буде діяти до 4 березня 2026 року.

Тамара Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

23 лютого 2026 року здобувачі спеціальності «Дошкільна освіта» й науково-педагогічні працівники кафедри теорії та методик дошкільної освіти долучились до участі в Міжнародному мистецько-благодійному проєкті «Печворк перемоги» («Sunflower Quilt For Ukraine»), який є символом єдності, вдячності й надії. Ініціатори залучення до проєкту: Наталія Лашко, відома в Україні й за кордоном майстриня декоративно-прикладного мистецтва в техніці печворку (арт-квілту) та авторської вишивки соломкою, дизайнерка інтер’єру, художниця-педагогиня; Ілля Лашко, дизайнер інтер’єру, художник, асистент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва К-ПНУ.

Проєкт започатковано австралійською художницею Janette Janno McLaughlin, до якого долучено Українську асоціацію печворку (Ukrainian Quilters Association), Wrap The World with Quilts (USA) і «Лікарі для героїв» (Україна). Мета майстрів – створити велике полотно добра із соняшникових блоків завдовжки 1100 метрів, що символічно дорівнює довжині Хрещатика, серця української столиці. Проєкт покликаний привернути увагу до поранених українських воїнів і зібрати кошти на реконструкцію їхніх облич.

Під час зустрічі художні майстри ознайомили присутніх з особливостями мистецтва печворку (арт-квілту), продемонстрували свої творчі роботи й розповіли історії, пов’язані з ними. У межах вивчення ОК «Основи образотворчого мистецтва з методикою» для здобувачів вищої освіти це було надзвичайно корисним, адже такий вид декоративно-прикладного мистецтва доступний для дітей дошкільного віку. Наталія Семенівна й Ілля Володимирович провели майстерку з виготовлення елементів панно в техніці печворку, що було важливим у формуванні мистецьких компетентностей майбутніх вихователів. А залучення їх до міжнародного мистецько-благодійного проєкту зміцнюватиме патріотичний дух і бажання допомагати.

Щиро дякуємо Наталії й Іллі Лашко за натхненну розповідь про мистецтво печворку, професійний обмін досвідом, презентацію цікавої технології роботи з тканиною! Такі зустрічі сприяють національно-патріотичному вихованню здобувачів вищої освіти й заохочення до волонтерської діяльності в сучасних умовах воєнного стану.

Кафедра теорії та методик дошкільної освіти
Кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
мистецтва та реставрації творів мистецтва

Сьогодні здобувачі вищої освіти й науково-педагогічні працівники педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка зібралися, щоб вшанувати світлу пам’ять загиблих Захисників і Захисниць України, а також мирних громадян, які стали жертвами збройної агресії російської федерації проти нашої держави, щоб разом згадати тих, хто віддав життя за свободу, незалежність і майбутнє України. Це не просто пам’ятна дата — це день глибокого болю, вдячності та гідності.

Screenshot

Особливу увагу було зосереджено на історичній тяглості боротьби України — від подій Революції Гідності до повномасштабної війни, яка триває вже четвертий рік. Наголошувалося, що героїчний опір українців став не лише боротьбою за власну державу, а й захистом демократичних цінностей усього цивілізованого світу.

Звучали слова про тих, хто змінив аудиторії на окопи, книги — на зброю, а мирне життя — на щоденну боротьбу за Батьківщину. Ми вшановуємо студентів, викладачів, науковців, випускників, а також усіх мирних громадян — дітей, матерів, батьків, — чиє життя було безжально обірване війною.

У стінах університету, що носить ім’я Івана Огієнка, особливо гостро усвідомлюється відповідальність освіти: формувати не лише фахівця, а свідомого громадянина, патріота, людину честі й гідності.

Основні змістовні акценти у зв’язку з четвертою річницею від початку повномасштабної агресивної війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України

Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували світлу пам’ять полеглих.

Ми пам’ятаємо.
Ми вдячні.
Ми продовжуємо боротьбу — кожен на своєму місці.

Слава Україні!

Деканат педагогічного факультету

23 лютого на педагогічному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбувся тематичний просвітницький захід, присвячений 170-річчю від дня народження Софії Русової – визначної української громадської діячки, педагогині, теоретикині дошкільного виховання та фундаторки національної освітньої ідеї.

Детальніше – на сайті кафедри теорії та методик дошкільної освіти

Щороку, 21 лютого, увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято дає можливість громадянину будь-якої країни відчути свою належність до своєї нації, відчути себе часткою народу, серед якого народжуєшся, зростаєш, стаєш Людиною.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада з нечуваною жорстокістю придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років, і аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови.

Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути увагу світової прогресивної спільноти до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.

Вашій увазі пропонується віртуальна виставка «Нас єднає рідна мова!».

Венжинович Н. Ф. Сучасна українська літературна мова : навч. посіб. / Н. Ф. Венжинович. – 3-тє вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2008. – 303 с.

У виданні подано найновіші концепції сучасних мовознавців у галузі фонетики, лексикології та фразеології, морфології, словотвору та синтаксису, простого і складного речень. Матеріал побудовано на основі праць, що з’явилися останнім часом і є практично малодоступними для широкого загалу. Список літератури допоможе зорієнтуватися у великому потоці наукової та довідкової літератури.

Для студентів, аспірантів, учителів-філологів, усіх, хто цікавиться проблемами розвитку й функціонування сучасної української літературної мови.

Галузинська Л. І. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посіб. / Л. І. Галузинська, Н. О. Науменко, В. О. Колосюк. – Київ : Знання, 2008. – 430 с.

Створений з урахуванням нових освітніх технологій, посібник відповідає програмі й сприятиме засвоєнню студентами знань з української мови професійного спрямування у повному обсязі. Посібник має дві частини, кожна з яких підпорядкована визначеній дидактичній меті: перша – сформувати у слухачів уявлення про українську літературну мову, стилі та норми професійного спілкування, навички роботи з документами наукового профілю; друга – навчити студентів працювати з різними за призначеннями діловими паперами, які відображатимуть їхню майбутню професійну діяльність. Новизна концепції посібника полягає в тому, що він містить теоретичні матеріали щодо створення та обробки документів за допомогою комп’ютера, зокрема текстового редактора Microsoft Word.

Для студентів закладів вищої освіти. Стане у пригоді учням ліцеїв, технікумів, коледжів.

Гудима Н. В. Практикум з основ риторики : навч.-метод. посіб. / Н. В. Гудима. – Кам’янець-Подільський : Друк-сервіс, 2018. – 140 с.

Навчально-методичний посібник містить навчальну та робочу програму навчальної дисципліни «Основи риторики в початковій школі», плани практичних занять і методичні рекомендації до них, завдання модульної контрольної роботи та пакет тестів для самоконтролю.

Розраховано для студентів спеціальностей «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», а також студентів інших напрямів підготовки закладів вищої освіти, гімназій, ліцеїв, коледжів та учнів.

Мартіна О. В. Сучасна українська мова з практикумом. Вправи та завдання : навч. посіб. / О. В. Мартіна. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2015. – 96 с.

У посібнику подано практичні вправи та завдання до розділів «Вступ», «Фонетика», «Орфографія», «Лексикологія» і «Словотвір» курсу «Сучасна українська мова з практикумом». Практичний матеріал зорієнтовано на функціонально-комунікативний підхід до вивчення мовних одиниць, що сприятиме поглибленому вивченню студентами теоретичного матеріалу названих розділів, формуванню в них практичних умінь і навичок оволодіння мовою.

Для студентів денної та заочної форм навчання напрямів підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта» та 6.010102 «Початкова освіта».

Мова-народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу / упоряд. Олекса Тихий. – Київ : Смолоскип, 2007. – 416 с.

У книзі «Мова – народ» зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів). Декілька розділів збірки («Письменники, вчені та поети про роль та значення мови в житті народу», «Ставлення до мови», «Патріотизм») присвячені загальним питанням значення рідної мови, інші розділи («Тарас Шевченко про мову», «Доля української мови в історичному плані», «Трохи статистики») присвячені українській мові.

Упорядник збірки, учитель і правозахисник Олекса Тихий (1927–1984), член-засновник Української Гельсінкської групи, закінчив роботу над рукописом у 1976 році, але невдовзі після цього був засуджений «за антирадянську діяльність». Збірка публікується вперше.

Як додатки до збірки «Мова – народ» подані: стаття Олекси Тихого, короткий біографічний нарис та лист-звернення «Міжнародної амністії».

Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – Київ : Кондор, 2011. – 350 с.

Видання містить теоретичний матеріал, різноманітні завдання для аудиторних, самостійних та індивідуальних занять, зразки контрольних, модульних робіт, тести. Дібрані завдання і рекомендована література допоможуть у підготовці до практичних занять, у проведенні дискусій з обговорення фахових проблем, у набутті навичок публічного виступу, у самостійній роботі зі статтею, посібником, підручником, у написанні наукових робіт різних жанрів, у вдосконаленні грамотності, розширенні ерудованості.

Для педагогів-словесників, студентів закладів вищої освіти, для старшокласників середніх спеціальних навчальних закладів з профорієнтаційною метою, для факультетів україністики зарубіжних навчальних закладів. Для всіх шанувальників української державної мови.

Сучасна українська літературна мова : підручник / [М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.] ; за ред М. Я. Плющ. – 7-ме вид., стереотип. – Київ : Вища шк., 2009. – 430 с.

У підручнику викладено всі основні теоретичні питання курсу: про українську мову як національну мову українського народу та її походження і розвиток, фонетичну і фонологічну системи, словниковий склад, граматичну будову й словотвір. Розглянуто також питання графіки й орфографії та пунктуації.

Для студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти.

Третяк Н. В. Українська мова за професійним спілкуванням : [навч. посіб.] / Н. В. Третяк, В. С. Карпалюк. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2010. – 376 с.

У посібнику подано відомості з історії мови та проблеми її сучасного функціонування, становлення української мови як державної ; узагальнено матеріал про загальну й мовну культуру фахового спілкування ; висвітлено комунікативні ознаки. Розглядаються також різні граматичні теми, лексичні узгодження, викладено паралельні форми вживання сталих виразів з огляду на їх російські аналоги.

Посібник містить навчальну програму з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням», зразки сучасних загальновживаних та спеціалізованих документів з описом вимог до їх оформлення.

Розраховано на студентів закладів вищої освіти, які вивчають курс «Українська мова за професійним спрямуванням».

Українська мова з практикумом у початковій школі (в таблицях) : навч.-метод. посіб. / [уклад.: Ганна Волошина, Олеся Мартіна] ; [Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка]. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2025. – 259 с.

Матеріал посібника спрямовано на поглиблення знань з української мови; формування уявлення про український правопис як систему, що ґрунтується на низці принципів; опанування правописних норм; вироблення абсолютної правописної грамотності; формування навичок аналізу мовних одиниць та явищ.

Для здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти спеціальності 013 (А3) Початкова освіта, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, слухачів системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, учителів початкових класів.

Фаріон І. Д. Мовна норма: знищення, пошук, віднова: культура мовлення публічних людей : монографія / Ірина Фаріон. – Вид. 2-ге, допов. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. – 336 с.

У монографії розкрито еволюцію основних мовних норм. З’ясовано позамовні причини спотворення української мовної норми впродовж XX ст. Більшість практичного матеріалу почерпнуто з усного та писемного мовлення українських посадовців. Задля кращого сприйняття матеріалу в праці запропоновано афористичні думки про мовну норму, веселі бувальщини та філологічні анекдоти.

Призначено для публічних людей, студентів закладів вищої освіти та всіх, хто цікавиться культурою українського мовлення.

Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – 3-тє вид., випр. і допов. – Київ : Алерта, 2012. – 696 с.

Підручник укладено відповідно до типової програми дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Структурування матеріалу здійснено відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Теоретичний і практичний матеріал згруповано у три змістові модулі.

Система вправ і завдань допоможе майбутнім фахівцям набути умінь і навичок професійного спілкування на граматичному, лексичному, стилістичному рівнях. Після кожної теми вміщено запитання і завдання для самоконтролю, індивідуальні проблемні завдання, теми рефератів і наукових повідомлень, які сприятимуть закріпленню вивченого.

Для студентів закладів вищої освіти усіх рівнів акредитації, тих, хто прагне високої культури спілкування на професійному рівні.

Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. / О. В. Яшенкова. – Київ : Академія, 2010. – 312 с.

Комунікативна компетентність (знання й уміння) є ключовим чинником у будь-якій сфері діяльності та значною мірою визначає успіх людини. На формування її спрямований пропонований навчальний посібник, який містить виклад сутності мовної комунікації з урахуванням новітніх теоретичних досягнень. Матеріал викладено у взаємозв’язку теорії та практики мовної комунікації. Є в ньому завдання і тексти для аналізу, які ілюструють різні типи і форми людської комунікації, термінологічний словник і англо-український словник найпоширеніших спеціальних термінів.

Адресований студентам закладів вищої освіти.

Віртуальна виставка літератури, представлена Вашій увазі, містить далеко не повний перелік видань, які знаходяться у фонді читального залу педагогічного факультету. Запрошуємо всіх бажаючих завітати до нашої книгозбірні та ознайомитися з книжково-ілюстративною експозицією «Шануймо рідну мову!», яка буде експонуватися з 20 по 28 лютого 2026 року.

Тамара Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Майдан став символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молодь. Ті, що тільки починали жити…

104 Героям Небесної Сотні посмертно було присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Таку ціну Україна заплатила за свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

У ці лютневі дні  по всій країні традиційно проводяться пам’ятні акції, виставки, екскурсії та збори, мета яких – вшанувати пам’ять загиблих і допомогти новим поколінням зрозуміти значимість тих подій. До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні в читальному залі педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка організовано виставку-реквієм «Пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність… Герої не вмирають – вони вічно живуть у наших серцях!

Тамара Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

17 лютого на базі Кам’янець-Подільської міської дитячої школи мистецтв відбувся змістовний та актуальний лекторій із підвищення кваліфікації для викладачів мистецьких дисциплін. Захід було організовано за участі науково-педагогічних працівників Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, які поділилися сучасними науковими підходами й практичними рекомендаціями щодо роботи з дітьми.

У межах лекторію кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик Оксана Константинів презентувала тему «Дислексія у навчанні мистецьких дисциплін та шляхи вирішення проблеми». У своїй доповіді вона зосередила увагу на особливостях прояву дислексії під час опанування мистецьких предметів, окреслила труднощі, із якими можуть стикатися учні, та запропонувала ефективні стратегії підтримки. Особливий інтерес викликали практичні поради щодо адаптації навчального матеріалу.

Не менш актуальною стала лекція кандидата педагогічних наук, старшого викладача кафедри теорії та методик початкової освіти Ірини Дорож з теми «Вплив бінарного (батьки – викладач) стилю виховання на розвиток дитини». Лекторка акцентувала на важливості партнерської взаємодії між родиною й педагогами, наголосивши, що узгодженість виховних підходів є запорукою гармонійного розвитку особистості дитини, формування її впевненості та творчого потенціалу.

До активної взаємодії й фахового обговорення долучилися всі учасники заходу, зокрема й викладачі Жванецької дитячої школи мистецтв, які також були залучені до заходу. Лекторій став відкритим простором для професійного діалогу, жвавого обміну думками й практичним досвідом між освітянами громади.

Ініціатором проведення лекторію виступила заступник директора з навчально-методичної роботи Світлана Вітковська. Саме завдяки такій ініціативі й організаційній підтримці зустріч стала важливим майданчиком для підвищення професійної компетентності педагогів, осмислення сучасних викликів у мистецькій освіті й пошуку ефективних шляхів їх подолання.

Проведений лекторій вкотре засвідчив: лише постійне фахове зростання, відкритість до нових знань і тісна співпраця між освітніми закладами забезпечують якісну освіту й всебічний розвиток молодого покоління.

16 лютого 2026 року відбулася зустріч для науково-педагогічних працівників педагогічного факультету з теми «Академічна доброчесність: сучасні витоки».

Захід було присвячено актуальним питанням утвердження культури чесності в освітньому середовищі відповідно до положень нового Закону України «Про академічну доброчесність» й сучасних нормативно-правових вимог. Під час зустрічі обговорено ключові аспекти забезпечення академічної доброчесності, відповідальність учасників освітнього процесу, механізми запобігання порушенням і формування стійкої культури довіри в університетській спільноті.

Спікером заходу виступила Людмила Марчук, доктор філологічних наук, професор, голова комісії з питань академічної доброчесності К-ПНУ, яка окреслила сучасні підходи до забезпечення принципів академічної відповідальності, прозорості наукових досліджень, дотримання авторського права й формування етичних стандартів діяльності науково-педагогічних працівників.

Зустріч відбулась в атмосфері відкритого діалогу, була змістовною, пізнавальною та надзвичайно актуальною для професійної діяльності науково-педагогічних працівників.

Щиро дякуємо Людмилі Миколаївні за професіоналізм, ґрунтовність і відданість справі утвердження принципів академічної доброчесності в освітньому просторі університету.

Педагогічний факультет