Негода Борис Михайлович

Негода Борис Михайлович – графік, живописець, професор кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2006), член Національної спілки художників України (1977),

Заслужений художник України (1999). Перший лауреат Хме-льницької обласної премії імені В’ячеслава Розвадовського. Лауреат премії імені Івана Огієнка в галузі мистецтва. Делегат VІ з’їзду Національної спілки художників України (2013).

Нар. 8 квітня 1944р. в с. Калиня Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Навч. в Чернівецькому професійному худ. училищі № 5 за спеціальністю майстер альфрейщик-живописець. У 1974 р. закінчив Київський держ. худ. ін-т, графічний факультет. Вчителі: член Академії мистецтв СРСР, професор В.І. Касіян і доц. кафедри графіки В.Я. Чебаник. О.А.Кривоніс, В.І.Баринова-Кулеба, О.Н.Яблонська, Т.Н. Яб-лонська. 1974-1997 рр. – художник-графік в Чернівецькій обл. організації Національної спілки художників України. З 1997 р. – викладач живопису Кам’янець-Подільського державного університету. У 1997 р. створив прапор і герб КПДУ. Найвідоміші твори митця: графіка: 11 іл. до дипл. роботи «Лірницькі пісні Поділля» (1974, офорт із власним шрифтом-скорописом ); серія станкових аркушів за мотивами творів О. Кобилянської «Земля», «У неділю рано зілля копала», «У цьому селі жила О. Кобилянська» (1976, кольор. офорт, резерваж); естамп «Свято весни на Буковині» (1979, суха голка); естамп «Кам’янець-Подільський. Старе місто» (1981, гравюра на цинку); портрет подільського художника О. Грена (1983, мецо-тинто); портрет Т. Г. Шевченка (1986, мецо-тинто); 12 іл. до роману М. Стельмаха «Кров людська – не водиця» (1991, гравюра на міді); обкладинка до кн. І. Іова «Книга перша» (1991); обкладинка до кн. В. Нечитайла «Шовкові віжки» (1993); 5 іл. до кн. Б. Грищука «Зелений борщ для принцеси» (2002, олівець); обкладинка до кн. В. Якубовського «Скарби Болохівської землі» (2001). Плакат: 8 пл. «Кам’янець-Подільський Національний історико-архітектурний заповідник. – Пам’ятки культури України» (1982. Участь у Київській республіканській виставці конкурсу плакату Національних заповідників України. Друга премія конкурсу), до драм І. Франка «Украдене щастя» і В. Врублевської «Кафедра» (обидва – 1980), «Народна комедія Ю. Федьковича «Запечатаний двірник»» (1984), «Подільські вечорниці» (1986), «Народний ватажок Устим Кармалюк (1787-1987)» (1987), «100-річчя від дня народження В. Гаґенмейстера (1887-1987)» (1987), «Н. Косарєва – заслужений майстер народної творчості України. Художня обробка шкіри» (1996), плакат-емблема до фестивалю «Стара фортеця» (2000), до Міжнародного фольклорно-етнографічного фестивалю «Сім культур» (2001). Шкіра: 2 проекти кисета (з написом і декоративним оздобленням: «А тютюн та люлька козаку в дорозі пригодиться» та «Року тисяча дев’ятсот сімдесят шостого») (Замовник – Міністерство культури УРСР, 1976. Шкіра, графіка. 28х16. Співавтор – Н. Косарєва). Розпис куполу церкви с. Кульчіївці (1993, співав. – В.І.Лашко), стін і куполу церкви с. Балин (1995, співавт. – В.І.Лашко). Живопис: цикли «Сни дитинства» (1993-1995, акв.), «Верлібри пастелі» (1994-2004, олійна пастель), «Витоки» (2002-2004, олійна пастель), «Скіфи» (2003-2004, олійна пастель), «Ангели» (2003-2006, олійна пастель); 8 живописних портретів фундаторів КПДУ (2002-2003, співав. – В.І.Лашко), 43 портрети видатних особистостей, пов’язаних з КПДУ (2004, співав. – В.І.Лашко); «Шевченкіана» (2008-2009, олійна пастель), «Козацьке письмо» (2011-2014, олійна пастель). Скульптура: пам’ятник ученому-історику Ю.Сіцінському (1994), пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам (1999, м. Кам’янець-Подільський),  мем. дошка М. Леонтовичу (2002), мем. дошка І. Огієнку (2003), мем. дошка  Г. Тонкочеєву (2004), мем. пам’ятник В. Свідзінському (2006), пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам (2007, смт. Чемерівці), меморіальний пам’ятник М. Драй-Хмарі (2009), мем. дошка на честь 90-річчя утворення Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2009), пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам (2011, смт. Нова Ушиця), погруддя Т.Г.Шевченка (2014, смт. Нова Ушиця) (у співав. з В.І. Лашко). 

У тв. доробку – 12 персон. виставок: 1976 р., Чернівецький художній салон; 1994 і 1996, Кам’янець-Подільська виставкова зала історичного музею-заповідника; 1997, Чернівецька обласна картинна галерея; 1998, Хмельницька Картинна галерея сучасного мистецтва; 2002, Австрія (м. Рід, м. Відень); 2002, Київ (Софія Київська); 2004, Кам’янець-Подільська Картинна галерея; 2005, Німеччина (м. Гамбург, м. Кухгафен, м. Берлін); 2009, Чернівецька Виставкова зала Центру культури «Вернісаж»; 2010, Кам’янець-Подільська Картинна галерея; 2013, Київ (Музей гетьманства). Твори зберігаються в музеях України та за кордоном.

У науковому доробку – 17 публікацій у наукових фахових виданнях. 2005 року видав навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів художніх і художньо-педагогічних спеціальностей «Живопис». Творчо співпрацює з митцями України та Польщі, зокрема: Я.Заяць, А.Присяжнюк, І.Салевич, О. Криворучко, І Хілько., Н.Урсу, В.Лашко, Н.Лашко, П.Яргуш. Керівник всеукр. живописних пленерів. Досвідчений педагог і куратор проектів, студентських міжнародних пленерів (Краків, 2005, 2006, 2008; м. Кам`янець-Подільський, 2007, 2009-2013). Вдало поєднує творчу діяльність з освітньо-викладацькою. Найвідоміші учні митця: Березіна І., Гайсенюк І., Штогрин А.О., Штогрин А.М., Негода О. Б.

Література: Хто є хто на Хмельниччині: Довідково-біографічне видання: Випуск перший. – К.: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2003. – С. 109; Художники України / Україна. Поступи держави (Україна. Епоха. Постаті) – К.: Видавничий дім «Україна», 2005. – С. 460; Канюка Л. Ангели творчості Бориса Негоди // Буковина (громадсько-політична газета, м. Чернівці). – 2009, 17 квітня. – № 30 (1860). – С. 1, 3; 70-річчя Національної спілки художників України / редкол.: Чепелик В.А. – К., 2009. – 271; Будуємо Україну разом: Довідково-біографічне видання. Випуск перший. – ПП «Видавничий центр «Схід-Захід», 2013. – С. 142-144.